ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2004 Справа N16/260-03-7504
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у споживчого товариства “Центр”, м. Одеса
відкритому засіданні (далі – СТ “Центр”)
матеріали касаційної
скарги
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 24.12.2003
у справі господарського суду Одеської області
№ 16/260-03-7504
за позовом СТ “Центр”
до відділу освіти Приморського району,
м. Одеса,
товариства з обмеженою відповідальністю
“Університет-2”, м. Одеса (далі – ТОВ
“Університет-2”)
про визнання недійсним договору оренди
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача Савченко Л.М., Перелюлько Н.В.
В С Т А Н О В И В:
Господарський суд Одеської області рішенням від 27.10.2003 позов
задовольнив.
Визнано недійсним договір оренди № 0349 від 02.09.2003 укладений
між відповідачами тому, що договір за висновками суду укладено з
порушенням норм діючого законодавства.
Визнано пролонгованими договори оренди укладені між позивачем та
першим відповідачем №№ 63Ц, 66Ц, 69Ц, 70Ц, 71Ц, 72Ц, 73Ц, 74Ц,
75Ц до 01.09.2004.
Одеський апеляційний господарський суд постановою від 24.12.2003
апеляційну скаргу Відділу освіти Приморського району м. Одеси
задовольнив. Рішення господарського суду Одеської області від
27.10.2003 скасовано і в позові відмовлено, оскільки договір
оренди від 02.09.2003 укладено відповідно до вимог чинного
законодавства.
В касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови
апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування норм
матеріального права.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо
господарського використання майна, що перебуває у комунальній
власності регулює закон “Про оренду державного та комунального
майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
.
Між позивачем та першим відповідачем укладені 01.04.2001
договори оренди нежитлових приміщень в загальноосвітніх школах і
гімназії. Відповідно до ст. 17 Закону “Про оренду державного та
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
термін дії договору визначають
сторони.
Сторони 10.01.2003 внесли зміни до вказаних договорів оренди де
визначили, що кінцевий термін дії договорів визначається як до
особового розпорядження.
Згідно протоколу від 31.07.2003 переможцем торгів на організацію
харчування учнів в закладах освіти визнано ТОВ “Університет-2”.
За висновками суду апеляційної інстанції таким особовим
розпорядженням, що привело до закінчення терміну дії з
01.09.2003 договорів оренди шкільних приміщень для організації
харчування учнів в закладах освіти за бюджетні кошти було
проведення тендерних пропозицій на закупівлі таких послуг, в
яких приймав участь позивач і який не є переможцем торгів. Судом
встановлено, що позивач був повідомлений в установлені терміни
про непродовження з ним договорів оренди.
Договір оренди між відповідачами укладено 02.09.2002 після
закінчення терміну дії укладених позивачем.
Межі перегляду справи в касаційній інстанції встановлені
ст. 111-7 ГПК, згідно якої у касаційному порядку судові рішення
касаційна інстанція переглядає на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що постанова апеляційного суду базується на
всебічному і повному з’ясуванні всіх обставин справи, яким дана
належна юридична оцінка, а висновки суду грунтуються на
правильному застосуванні норм чинного законодавства, тому вона
підлягає залишенню в силі.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
24.12.2003 у справі № 16/260-03-7504 залишити без змін,
касаційну скаргу без задоволення.