ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2004 Справа N 42/172
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м.Києві
касаційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "XXX"
на рішення господарського суду м.Києва від 23.12.2003 року
у справі
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "XXX"
до Дочірнього підприємства "YYY" Відкритого
акціонерного товариства "ZZZ"
про стягнення суми,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2003 року позивач звернувся до господарського суду
м.Києва з позовною заявою до відповідача
про стягнення заборгованості в сумі 29236,56 грн., пені
1726,96 грн., інфляційних сум 10089,78 грн. і 3% річних у
сумі 3622,08 грн.,
посилаючись на те, що останній неналежним чином виконує договірні
зобов'язання з оплати за поставлену електричну енергію.
Рішенням господарського суду м.Києва від 23.12.2003 року позов
задоволено частково, і стягнуто з відповідача на користь позивача
заборгованість в сумі 1437,66 грн., збитків від інфляції 281,35
грн. і 3% річних в сумі 402,28 грн.
Доповідач -Вовк І.В.
В апеляційному порядку зазначене рішення суду першої інстанції не
переглядалось.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено і
неправильно застосовано норми матеріального та процесуального
права, і тому просить прийняте ним рішення скасувати та передати
справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняте в ній
судове рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено
договір № 3408522 від 21.02.2001 року, за умовами якого позивач
зобов'язався постачати електричну енергію, а відповідач
зобов'язався приймати та оплачувати поставлену електричну енергію.
П.13 зазначеного договору сторони передбачили його строк дії до
31.12.2001 року та щорічне продовження, якщо за місяць до
закінчення його терміну жодною із сторін не буде заявлено про
припинення або перегляд договору.
Відповідно до ст.161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону, договору.
Проте, суд вирішуючи спір, не врахував належним чином зазначених
вимог норми матеріального права і, виходячи з них, не з'ясував
умов договору щодо строків виконання зобов'язання відповідачем з
оплати та періоду, за який виникла заборгованість за заявленим
позовом, а звідси, не встановив обставин пов'язаних з перебігом
строку позовної давності відповідно до ст.76 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
До того ж, суд вказавши на пропуск позивачем строку позовної
давності, не врахував вимог ч.2 ст.80 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, за
якою, якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної
давності, порушене право підлягає захистові, та у разі його
пропуску не з'ясував обставин, пов'язаних з причинами пропуску.
Разом з цим, судом не було належним чином з'ясовано вимоги
позивача про стягнення сум за ст.214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
і пені та
обгрунтування їх розміру, а звідси, не було наведено належних
правових висновків щодо цих вимог у прийнятому рішенні.
Крім цього, судом не було наведено належної правової оцінки
обставинам, пов'язаним з передачею будинку, до якого постачалась
електрична енергія, до комунальної власності, з урахуванням
договору, за яким постачалась електрична енергія після здійснення
зазначеної передачі.
У той же час, приймаючи рішення, суду слід було мати на увазі
вимоги ст.84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
і постанови Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 (зі змінами) "Про
судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, і зокрема, щодо наведення
розрахунків, з яких виходив суд та висновків за заявленими
вимогами.
За таких обставин, оскаржене судове рішення не можна визнати
законним й обгрунтованим, і тому воно підлягає скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду слід врахувати викладене і
вирішити спір відповідно до вимог закону.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "XXX"
задовольнити.
Рішення господарського суду м.Києва від 23.12.2003 року скасувати,
і справу № 42/172 передати на новий розгляд до суду першої
інстанції в іншому складі.
Головуючий В. Перепічай
С у д д і: І. Вовк
П.Гончарук