Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2004 Cправа N 5/1083-3/111
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача не з'явились
відповідача ТОВ"К" присутній
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Державної податкової інспекції у
касаційну скаргу Франківському районі м. Львова
у справі № 5/1083-3/111
на постанову 28.10.2003р.
Львівського апеляційного господарського суду
за позовом Державної податкової інспекції у
Франківському районі м. Львова
до Науково-впроваджувального дочірнього
підприємства "УТ"
Товариства з обмеженою
відповідальністю науково-інженерної
фірми "К"
про визнання угоди недійсною
Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова
звернулася до господарського суду Львівської області з позовом про
визнання недійсною угоди № 51 від 21.09.2003р. про проведення
ремонтно-реконструкційних робіт у відділенні зв'язку м. Моршин
укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю
науково-інженерною фірмою "К" та Науково-впроваджувальним дочірнім
підприємством "УТ" недійсною на підставі статті 49 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, як такої, що укладена з боку
останнього з метою, завідомо суперечною інтересам Держави. В
обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що другий
відповідач - Науково-впроваджувальне дочірнє підприємство "УТ" не
надає документи бухгалтерської звітності до Державної податкової
інспекції за місцем реєстрації (останню звітність про відсутність
фінансово-господарської діяльності подано за ІУ квартал 2001р.),
за юридичною адресою відсутнє.
Рішенням господарського суду Львівської області від 08.05.2003р у
задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на недоведеність
позивачем факту укладення оспорюваної угоди з умислом на порушення
інтересів держави.
За апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у
Франківському районі міста Львова Львівський апеляційний
господарський суд переглянув рішення господарського суду
Львівської області в апеляційному порядку та постановою від
28.10.2003р. залишив його без зміни з тих же підстав.
Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова
подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на
постанову Львівського апеляційного господарського суду, в якій
просить рішення та постанову у даній справі скасувати,
задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
У касаційній скарзі, зокрема, вказується на те, що відповідно до
статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
недійсною
вважається угода , укладена з метою противною інтересам держави та
суспільства і наявність умислу хоча б в однієї із сторін є
підставою для визнання такої угоди недійсною із застосуванням
відповідних наслідків. Скаржник посилається на те, що доказом
спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від
оподаткування прибутків та доходів є надані податковими органами
відомості про відсутність підприємства за юридичною та фактичною
адресою, про неподання податкової звітності до органів державної
податкової служби.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Статтею 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлено, що
кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і
розмірах, встановлених законом.
Згідно вимог статті 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
угода,
укладена з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства,
визнається недійсною.
Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до
статті 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
є її укладення з метою завідомо
суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу
хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків за
даною угодою.
Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона),
усвідомлювали чи повинні були усвідомлювати протиправність угоди,
що укладається, суперечність її інтересам держави та суспільства і
прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Пленум Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 3 від 28
квітня 1978 року "Про судову практику в справах про визнання угоди
недійсною" ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
роз'яснив, що до таких угод належать,
зокрема, угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними
особами від оподаткування доходів.
Згідно з вимогами статті 111 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з обставин,
встановлених у даній справі судом першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до вимог частини 2 статті 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для
перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
З матеріалів справи вбачається , що приватне підприємство "УТ"
певний проміжок часу до податкових органів не звітувало та не
сплачувало податки, встановлені чинним податковим законодавством.
Проте ні місцевим, ні апеляційним судами не було досліджено та
встановлено чи відбулося умисне ухилення від сплати податків саме
за оспрюваною угодою і у відповідний звітний податковий період.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є
виключною прерогативою судів першої та апеляційної інстанції.
Відповідно до статей 4-7, 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
судочинство в господарських судах здійснюється
на засадах змагальності, а господарський суд забезпечує сторонам
умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного
застосування законодавства та прийняття рішення після обговорення
усіх обставин справи. Господарський суд оцінює кожний доказ окремо
та всі докази в сукупності , що відображується в судовому рішенні.
Господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення, в
супереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не дослідили повно і всебічно всі обставини
справи, чим порушили основний галузевий принцип здійснення
правосуддя - принцип змагальності, згідно з яким господарський суд
створює сторонам необхідні умови для встановлення фактичних
обставин справи і ,відповідно, правильного застосування
законодавства.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України. Судові рішення попередніх 3mqr`mv3i
цим вимогам не відповідають.
Оскільки відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачені
процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції
не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, рішення господарського суду Львівської області
від 8.05.2003р. та постанова Львівського апеляційного
господарського суду від 28.10.2003р. підлягають скасуванню, а
справа передачі на новий розгляд до господарського суду Львівської
області.
При новому розгляді справи суду належить усунути зазначені
недоліки, вжити заходів, щодо всебічного, повного, об'єктивного
вирішення спору, перевірити як доводи позивача так і доводи
відповідача та постановити обґрунтоване законне рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 3 статті 111-9,статтями 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Львівської області від 8.05.2003р. та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
28.10.2003р. у справі № 5/1083- 3/111 скасувати, справу направити
на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському
районі міста Львова задовольнити частково.