ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2004 Справа N 41/130
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Хандуріна М.І., Черкащенко М.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ТОВ "ХХХ"
на рішення господарського суду м. Києва від 18.07.03
за позовом ТОВ "ХХХ", м. Київ
до Національної Ради України з питань телебаченні
і радіомовлення, м. Київ
3-тя особа ТОВ "YYY", м. Київ
про часткове скасування рішення Національної Ради
України з питань телебачення і радіомовлення
від 20.11.02 за № 78, анулювання ліцензії на
право користування каналами мовлення серії НР
№ 558 від 27.11.02 та зобов'язання відповідача
виконати дії щодо завершення конкурсного
відбору шляхом прийняття рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: А.А.А.- директор
від відповідача: Б.Б.Б.
від 3-ої особи Г.Г.Г., Д.Д.Д.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 18.07.03 господарського суду м. Києва у задоволенні
позовних вимог відмовлено. Припинено провадження зі справи в
частині відміни рішення Національної Ради України з питань
телебачення і радіомовлення за № 1021 від 20.11.02 ( v1021295-02 ) (v1021295-02)
в частині ліцензування 48 ТВК у м. Києві, яке прийнято на
засідання Національної Ради України з питань телебачення і
радіомовлення № 77 від 20.11.02 та анулювання ліцензії на право
користування каналами мовлення с.НР № 558 від 27.11.02. В частині
зобов'язання Національної Ради України з питань телебачення і
радіомовлення виконати дії щодо завершення конкурсного відбору,
оголошеного 26.07.01, шляхом прийняття рішення у задоволенні
позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва ТОВ "ХХХ"
звернулось у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою
і просить його скасувати, посилаючись на те, що воно прийнято з
помилковим тлумаченням судом норм процесуального та матеріального
законодавства та ігноруванням вимог чинного законодавства з питань
телебачення та радіомовлення. В рішенні не вказано, яка конкретно
норма ст. 12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для припинення провадження у справі.
Господарським судом порушено вимоги Закону України "Про
телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
, Закону України "Про
національну Раду з питань телебачення і радіомовлення"
( 538/97-ВР ) (538/97-ВР)
та Положення про ліцензування каналів мовлення
( z0963-00 ) (z0963-00)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково з наступних
підстав.
Відповідно до ст.ст. 1 та 2 Закону України "Про Національну раду
України з питань телебачення і радіомовлення" ( 538/97-ВР ) (538/97-ВР)
відповідач є конституційним постійно діючим позавідомчим державним
органом, підзвітним Верховній Раді України та Президенту України.
Рішення Національної ради України з питань телебачення і
радіомовлення прийняті в межах його повноважень є обов'язковими
для органів місцевих Рад та самоврядування, підприємств, установ,
організацій та громадян.
Статтею 22 Закону України "Про Національну раду України з питань
телебачення і радіомовлення" ( 538/97-ВР ) (538/97-ВР)
та ст. 14 Закону
України "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
визначено,
що телерадіоорганізації користуються каналами мовлення на підставі
ліцензій, які видаються на конкурсній основі Національною Радою
України з питань телебачення і радіомовлення в десятиденний термін
після прийняття рішення про переможця конкурсу.
Основними функціями відповідача відповідно до ст. 5 Закону України
"Про Національну раду України з питань телебачення і
радіомовлення" ( 538/97-ВР ) (538/97-ВР)
є зокрема, видача
телерадіоорганізаціям на конкурсній основі ліцензії на право
використання каналу мовлення та часу мовлення; контроль за
дотриманням законодавства в галузі телебачення і радіомовлення
України та умов, зазначених у ліцензії.
Предметом даного спору є вимога про відміну рішення Національної
ради України з питань телебачення і радіомовлення за № 1021 від
20.11.02 ( v1021295-02 ) (v1021295-02)
в частині ліцензування 48 го
телевізійного каналу у м. Києві та анулювання ліцензії на право
користування каналами мовлення с.НР № 558 від 27.11.02, яке
прийнято на засіданні Національної ради України з питань
телебачення і радіомовлення № 77 від 20.11.02.
Відповідно до ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в державі.
Що стосується відповідності актів Законам України, то вона
оцінюється господарським судом на загальних підставах відповідно
до чинного законодавства.
Висновок господарського суду про те, що даний спір не підлягає
вирішенню в господарських судах і тому провадження у справі в
частині відміни рішення Національної Ради з питань телебачення та
радіомовлення підлягає припиненню на підставі ст. 12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
позбавлений фактичного і правового обґрунтування.
Господарський суд не врахував, що відповідно до цієї статті
господарським судам підвідомчі спори про визнання недійсними актів
з підстав зазначених у законодавстві.
Згідно чинного законодавства, акт державного чи іншого органу це
юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий
документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на
регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий
характер для суб'єктів цих органів.
Таким чином, господарський суд помилково дійшов висновку, що
вимоги позивача про відміну рішення Національної ради України з
питань телебачення і радіомовлення № 1021 від 20.1102
( v1021295-02 ) (v1021295-02)
в частині ліцензування 48 го ТВК у м. Києва, не
підлягають вирішенню у господарському суді і тому суд не мав
підстав для припинення провадження у справі.
Враховуючи, що видача ліцензії є похідним від прийнятого рішення
Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення,
тому рішення про відмову в позові в частині зобов'язання
Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
виконати дії щодо завершення конкурсного відбору оголошеного
26.07.01, також підлягають скасуванню.
Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має право встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені в рішенні чи постанові господарського суду,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у
справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд
господарському суду
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 18.07.03 господарського суду м. Києва зі справи №
41/130 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста
Києва.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко