ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2004 Справа N 35/667
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у закритого акціонерного товариства
відкритому засіданні “Виробниче об’єднання “Техсировина”,
матеріали касаційної м. Донецьк (далі – ЗАТ “Виробниче
скарги об’єднання “Техсировина”)
на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 06.05.2003
у справі господарського суду Донецької області
№ 35/667
за позовом Донецького державного проектного
інституту “Донецькпроект”, м. Донецьк
до ЗАТ “Виробниче об’єднання “Техсировина”
про стягнення 56 660 грн. 40 коп.
Представник позивача - Пугач Л.В.
Представник відповідача - Мурав’єв І.А.
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2002 позивач звернувся до господарського суду Донецької
області про стягнення з відповідача збитків у вигляді
несплачених орендних платежів та понесених витрат за час
користування нежитловими приміщеннями.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує рішеннями господарського
суду, договором оренди, розрахунками суми боргу, невиконанням
орендарем умов договору та припиненням договірних стосунків.
Господарський суд Донецької області рішенням від 04.02.2003
позов задовольнив частково в сумі 56403 грн. 12 коп. збитків у
вигляді несплачених орендних платежів та понесених витрат за час
користування нежитловими приміщеннями.
Рішення суду мотивоване тим, що надані сторонами документи та
факт користування відповідачем приміщеннями позивача, вимоги
останнього, які відповідають в частині орендної плати
встановленому законом розміру, а в частині експлуатаційних
витрат – фактично понесеним позивачем витратам, є
обгрунтованими, доведені в повному обсязі та належним чином.
Донецький апеляційний господарський суд постановою від
06.05.2003 залишив без змін рішення господарського суду
Донецької області від 04.02.2003.
В касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових
рішень з підстав неправильного застосування норм матеріального
та процесуального права.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції
встановлено, що між сторонами 01.01.2000 договір оренди
приміщення площею 220 кв.м. у виробничій споруді за адресою
м. Донецьк, вул. 50 річчя СРСР, 138а та договір на використання
послуг по утриманню споруди строком дії до 31.12.2000.
Строк дії договору оренди було продовжено до 31.12.2001.
Сторони в п. 2.3 договору оренди передбачили, що майно
вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту
приймання передачі.
Суди встановили, що відповідач доказів звільнення нежитлового
приміщення по вул.50-річчя СРСР, 138а не подав.
За час після закінчення дії договору позивачем нарахована
орендна плата та витрати на утримання приміщення, послуги які
надавались комунальними службами міста.
Позивач просить стягнути з відповідача збитки за період
необгрунтованого займання відповідачем приміщень з.01.по
листопад 2002 року.
Відповідно до ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
під збитками
розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження
його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він
одержав би, якби зобов’язання було виконано боржником.
Межі перегляду справи в касаційній інстанції визначені ст. 111-7
ГПК.
Касаційна інстанція переглядає судові рішення на підставі
встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування
судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права.
Суд апеляційної інстанції вирішив спір відповідно до вимог
чинного законодавства, а тому підстав для її скасування немає.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
06.05.2003 у справі № 35/667 залишити без змін, касаційну скаргу
без задоволення.