ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2004 Справа N 28/330
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Хандуріна М.І., Черкащенко М.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Н-ському
районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 12.11.03
у справі господарського суду м. Києва
за позовом ЗАТ "ХХХ", м. Київ
до ДПІ у Н-ському районі м. Києва
про визнання недійсним податкових повідомлень-
рішень
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: А.А.А.
від відповідача: Б.Б.Б.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 12.08.03 господарського суду м. Києва позовні вимоги
задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у
Н-ському районі м. Києва № 0001742340/0/31106821 від 03.04.03.
Постановою від 12.11.03 Київського апеляційного господарського
суду рішення від 12.08.03 господарського суду м. Києва залишено
без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст. 4 Закону
України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним
арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при
Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про
стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок
недотримання нерезидентом термінів, передбачених
експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1
і 2 цього Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, зупиняються і пеня за їх порушення
в цей період не сплачується.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ДПІ у Н-ському районі м.
Києва звернулась у Вищий господарський суд України з касаційною
скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судами
порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.
4 Закону України Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
. Ухвала про
порушення провадження була винесена суддею 26.11.02 термін дії
ліцензії закінчився 08.11.02, тому ДПІ вважає, що датою прийняття
позовної заяви вважається дата винесення ухвали, а не дата здачі
позову до канцелярії суду.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Предметом спору є податкове повідомлення-рішення №
0001742340/0/31106821 від 03.04.03, яким за порушення ст.2 та ст.4
Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
позивачу визначено податкове зобов'язання у
вигляді пені у сфері ЗЕД у сумі 92 360,00грн.
Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, передбачено, що імпортні операції
резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в
разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з
моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на
користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується,
потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у
формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною
першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком
платежу на користь нерезидента.
У відповідності до ст.4 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
- порушення
резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, тягне за собою стягнення пені за кожний день
прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки
(митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті,
перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом
Національного банку України на день виникнення заборгованості.
У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом
чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті
України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента
заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом
термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни,
передбачені статтями 1 і 2 цього Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, зупиняються
і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або
частково або припинення (закриття) провадження у справі чи
залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2
цього Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, поновлюються і пеня за їх порушення
сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який
ці терміни було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за
порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду
судом.
Національним банком України позивачу 06.09.02 видано індивідуальну
ліцензію №190 на перевищення законодавчо встановлених строків
розрахунків за імпортною операцією з 08.05.02 по 08.11.02.
Господарськими судами встановлено, що 05.11.02 ЗАТ "ХХХ" звернувся
до господарського суду м. Києва з позовом до Компанії "YYY" про
стягнення з останнього передоплати за контрактом від 28.07.01.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.11.02 порушено
провадження у справі №2/460 за позовною заявою позивача.
Колегія суддів вважає, що господарські суди правомірно дійшли
висновку, що датою прийняття позову до розгляду судом, є саме дата
подачі позовної заяви до суду, а не дата винесення ухвали про
порушення провадження у справі, враховуючи, що статтею 64
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлений, п'ятиденний строк для вирішення питання про
прийняття позовної заяви до провадження.
Таким чином, позивач своєчасно звернувся до господарського суду з
позовною заявою (05.11.02), яка прийнята та розглянута судом, а
тому підстав для нарахування позивачу у відповідності зі ст. 4
"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
пені за прострочення строку повернення валютної
виручки у розмірі 92360, 00 грн. немає.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 12.11.03 Київського апеляційного господарського суду
зі справи № 28/330 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко