ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2004 Справа N 16/532 № 16/532
Вищий господарський суд України у складі: суддя А.А.А. -
головуючий, судді Б.Б.Б. (доповідач) і В.В.В.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"ХХХ", м. Н-ськ (далі - ТОВ "ХХХ")
на рішення господарського м. Києва від 17.10.2003 р.
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
22.12.2003 р.
зі справи № Х2
за позовом ТОВ "ХХХ"
до малого приватного підприємства "YYY", м. Київ (далі - МПП
"YYY")
про визнання недійним договору та стягнення 243 000 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.10.2003 у задоволенні
позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що сторонами при
укладенні договору від 19.11.2001 №150 досягнуто згоди з усіх
істотних його умов, а тому підстави для застосування статті 56
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(далі - ЦК)
відсутні.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
22.12.2003 назване рішення залишено без змін без змін з тих же
мотивів.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ
"ХХХ" просить рішення місцевого господарського суду та постанову
апеляційної інстанції скасувати і передати справу на новий розгляд
до місцевого господарського суду в іншому складі суддів.
Касаційну скаргу мотивовано посиланням на те, що попередніми
судовими інстанціями неправильно застосовано статтю 56 ЦК
( 1540-06 ) (1540-06)
та помилково зроблено висновок про те, що предметом
спору є якісні властивості обладнання, яке позивач придбав у
відповідача за договором від 19.11.2001 № 150, а не конструкційні
властивості обладнання, які унеможливлюють використання цього
обладнання за його призначенням та не відповідають чинним в
Україні ГОСТ 875-92, ДСТУ 2583-94, ГОСТ 26582-8502, ГОСТ
12.2.022-80.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і
місце розгляду скарги.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
фактичних обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення
касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями інстанції у справі встановлено, що:
- ТОВ "ХХХ" та МПП "YYY" уклали договір від 19.11.2001 № 150, за
умовами якого приватне підприємство виконало, а товариство
прийняло роботи з виготовлення, поставки, монтажу, запуску та
наладці комплексу обладнання для виробництва макаронних виробів;
- згідно з актом здачі-приймання робіт від 28.03.2002 роботи
виконано в повному обсязі та належним чином;
- обладнання (лінія автоматична для виробництва вакуумних
пастеризованих макаронних виробів ЛАМ-220), придбане позивачем у
відповідача, відповідає ДСТУ 2583-94, ГОСТ 26582-85р2, ГОСТ
12.2.022-80, що підтверджується сертифікатом відповідності серії
ВА № 252637, виданим МПП "YYY" Держаним комітетом України по
стандартизації, метрології та сертифікації;
- названий сертифікат відповідності на час розгляду справи
господарським судом не оскаржений позивачем в установленому
порядку і є дійсним;
- вартість виконаних робіт за названим договором склала 243000,00
грн. і оплачена позивачем у повному розмірі.
Причиною спору у даній справі стало, на думку позивача, укладення
з відповідачем оспорюваного договору внаслідок помилки, яка
полягала в конструкційних властивостях обладнання.
Відповідно до статті 153 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
договір вважається
укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках
формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або
необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо
яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Статтею 56 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
передбачено, що угода, укладена
внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана
недійсною за позовом сторони, що діяла під впливом помилки.
Із встановлених нижчими судовими обставин справи вбачається, що
предметом договору від 19.11.2001 № 150 є саме виготовлення,
поставка, монтаж, запуск та наладка комплексу обладнання для
виробництва вакуумних пастеризованих макаронних виробів.
Назване обладнання отримано позивачем без зауважень і на виконання
договору від 19.11.2001 № 150 підписано відповідного акта
здачі-приймання робіт від 28.03.2002.
Таким чином, Вищий господарський суд України погоджується з
висновком попередніх судових інстанцій про те, що при укладенні
спірного договору між сторонами було досягнуто згоди по всіх його
істотних умовах. Твердження позивача щодо укладення договору
внаслідок помилки не підтверджується встановленими судовими
інстанціями фактичними обставинами справи.
Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника щодо неможливості
використання обладнання за його призначенням особами, яким позивач
надав це обладнання в оренду, через його невідповідність чинним в
Україні ГОСТ 875-92, ДСТУ 2583-94, ГОСТ 26582-8502, ГОСТ
12.2.022-80, не береться до уваги і спростовуються сертифікатом
відповідності серії ВА №252637, виданим МПП "YYY" Держаним
комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації на
обладнання, що було предметом договору. Той факт, що обладнання не
може використовувати за призначенням (для виготовлення макаронів)
та особа, якій позивач надав його в оренду, не впливає на
відносини сторін у спірному договорі та не може бути підставою для
визнання договору недійсним із зазначених у позові підстав.
Посилання ТОВ "ХХХ" у касаційній скарзі на те, що договір від
19.11.2001 № 150 укладено внаслідок помилки, Вищим господарським
судом України не береться до уваги з огляду на таке. Вимоги про
визнання недійсними угод, укладених внаслідок помилки,
розглядаються господарськими судами за позовом сторони, яка діяла
під впливом помилки. Під помилкою слід розуміти таке неправильне
сприйняття стороною за угодою предмета чи інших істотних умов
угоди, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна
вважати, що угода не була б укладена. Помилка повинна мати суттєве
значення, зачіпати природу угоди або такі якості її предмета, які
значно знижують можливість його використання за призначенням.
Помилка в мотивах угоди, а також неправильна уява про норму права
не підпадають під ознаки статті 56 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
(абзаци перший та другий пункту 13 роз'яснення президії Вищого
господарського суду України від 12.03.99 № 02-5/111 "Про деякі
питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод
недійсними" ( v_111800-99 ) (v_111800-99)
). Попередніми судовими інстанціями у
розгляді справи не встановлено обставин, які свідчили б про
укладення позивачем у справі оспорюваного договору внаслідок
помилки.
З огляду на викладене місцевим господарським судом та апеляційною
інстанцією прийнято правильне рішення про відмову в задоволенні
позову, а тому відсутні передбачені законом підстави для
скасування прийнятих зі справи судових рішень.
Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні касаційної скарги товариства з обмеженою
відповідальністю "ХХХ" відмовити.
2. Рішення господарського м. Києва від 17.10.2003 та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2003 зі
справи № Х2 залишити без змін.