ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
25.02.2004                                  Справа N 14/491
 
Вищий господарський   суд   України   у  складі:  суддя  А.А.А.  -
головуючий, судді Б.Б.Б. (доповідач) і В.В.В.
 
розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "ХХХ", м. Н-ськ
(далі - ПП "ХХХ")
 
на рішення  господарського  суду Луганської області від 06.10.2003
р.
 
та постанову  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від
09.12.2003 р.
 
зі справи № Х1
 
за позовом Н-ської міської ради, м. Н-ськ Луганської області
 
до ПП "ХХХ"
 
про стягнення 5614,00 грн.
 
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
 
Н-ської міської ради: не з'явився,
 
ПП "ХХХ": присутні.
 
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням господарського суду  Луганської  області  від  06.10.2003
позов  задоволено:  з ПП "ХХХ" стягнуто на користь Н-ської міської
ради 5614,00 грн. штрафу та суму судових витрат.
 
Рішення мотивовано посиланням на статті 1,  3,  14 Закону  України
"Про   відповідальність  підприємств,  їх  об'єднань,  установ  та
організацій    за    правопорушення   у   сфері    містобудування"
( 208/94-ВР  ) (208/94-ВР)
          та  безпідставне  самовільне  розширення  ПП "ХХХ"
навісу ринку сільськогосподарських продуктів.
 
Постановою Донецького   апеляційного   господарського   суду   від
09.12.2003 назване рішення залишено без змін з тих же мотивів.
 
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ПП "ХХХ"
просить рішення місцевого господарського суду  та  постанову  суду
апеляційної інстанції скасувати.  Касаційну скаргу мотивовано тим,
що органи місцевого самоврядування не є контролюючими  органами  і
позбавлені  права  на  звернення до господарського суду з вимогами
про стягнення штрафу з суб'єктів підприємницької діяльності.
 
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
 
Сторони відповідно до статті 111-4  Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         належним чином повідомлено про час і
місце розгляду скарги.
 
Представник Н-ської міської ради у судове засідання не з'явився.
 
Перевіривши на   підставі   встановлених   судовими    інстанціями
фактичних  обставин  справи  правильність  застосування  ними норм
матеріального  і  процесуального  права,  заслухавши  представника
відповідача  Вищий  господарський  суд України дійшов висновку про
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду  на
таке.
 
Судовими інстанціями інстанції  у справі встановлено, що:
 
- управлінням  містобудування  та архітектури Н-ської міської ради
26.03.2003 проведено   обстеження   ринку    сільськогосподарських
продуктів  ПП  "ХХХ"  для  з'ясування  відповідності цього об'єкта
держстандартам,  нормам і  правилам,  міським  правилам  забудови,
будівельної  та  проектної  документації,  за  результатами  якого
складено акт про  самовільне  будівництво  відповідачем  навісу  з
перевищенням  встановленої  площі,  зазначеної  в  акті  прийому в
експлуатацію, на 157 кв.м.;
 
- у зв'язку з цим  державною  архітектурно-будівельною  інспекцією
18.04.2003 складено    протокол   про   правопорушення   у   сфері
містобудування і припис щодо усунення допущених порушень;
 
- на    підставі    протоколу     від     18.04.2003     державною
архітектурно-будівельною інспекцією,  що є структурним підрозділом
Управління містобудування та архітектури,  яке,  в свою  чергу,  є
підрозділом   Н-ської   міської   ради,   прийнято  постанову  від
18.04.2003 № 4 про накладення на відповідача штрафу у сумі 5614,00
грн.  за правопорушення у сфері містобудування, який запропоновано
сплатити до 05.05.2003.
 
Причиною спору,  на  думку   позивача,   стало   самовільне,   без
затвердженого  проекту та належного дозволу,  будівництво ПП "ХХХ"
додаткового навісу площею 157 кв.м.,  з урахуванням чого  загальна
площа навісу складає 1382 кв.м.,  що перевищує площу,  зазначену в
акті прийому в експлуатацію.
 
Частиною другою статті  1  Закону  України  "Про  відповідальність
підприємств,    їх    об'єднань,   установ   та   організацій   за
правопорушення у сфері містобудування" ( 208/94-ВР  ) (208/94-ВР)
          передбачено
відповідальність за проведення будівельних робіт без дозволу на їх
виконання або без затвердженої проектної  документації  у  розмірі
п'ятдесяти  відсотків вартості цих робіт.  Відповідно до статті 31
Закону  України   "Про   місцеве   самоврядування    в    Україні"
( 280/97-ВР   ) (280/97-ВР)
           повноваження   виконавчих  органів  міських  рад
включають здійснення в установленому порядку  державного  контролю
за    дотриманням    законодавства,   затвердженої   містобудівної
документації при плануванні  та  забудові  відповідних  територій.
Положенням  "Про  порядок  накладення  штрафів за правопорушення у
сфері  містобудування"  ( 244-95-п  ) (244-95-п)
        ,  затвердженим   постановою
Кабінету  Міністрів  України  від  06.04.95 № 244 передбачено,  що
відповідні  штрафи  за  правопорушення  у   сфері   містобудування
накладаються   інспекціями   державного  архітектурно-будівельного
контролю та у разі їх несплати стягуються інспекцією  за  рішенням
господарського суду. Оскільки судовими інстанціями встановлено, що
державна   архітектурно-будівельна   інспекція    є    структурним
підрозділом Управління містобудування та архітектури,  яке, в свою
чергу,  є підрозділом Н-ської міської ради,  котра  відповідно  до
статті  31   Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
         уповноважена  здійснювати  в  установленому  порядку
державний  контроль  за  дотриманням  законодавства,  затвердженої
містобудівної документації при плануванні та забудові  відповідних
територій,  то  названа  міська  рада  правильно  визнана належним
позивачем  у  справі  та  судом  правомірно   стягнуто   штраф   з
відповідача.
 
З огляду  на  викладене  відсутні передбачені законом підстави для
скасування прийнятих зі справи судових рішень.
 
Керуючись пунктом статтями 111-9,  111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
1. У  задоволенні  касаційної скарги приватного підприємства "ХХХ"
відмовити.
 
2. Рішення господарського суду Луганської області  від  06.10.2003
та  постанову  Донецького  апеляційного  господарського  суду  від
09.12.2003 зі справи № Х1 залишити без змін.