ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2004 Справа N 05-5-43/50553
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач
у справі),
Ткаченко Н.Г.
Яценко О.В.
розглянувши матеріали ВАТ “Атомсервіс”, м. Южноукраїнськ
касаційної скарги
на ухвалу від 21.11.2003р. господарського суду
міста Києва
у справі № 05-5-43/50553 господарського суду
міста Києва
за заявою ВАТ “Атомсервіс”, м. Южноукраїнськ
до ДП “Національна атомна енергогенеруюча
компанія “Енергоатом”
про банкрутство
за участю представників сторони:
від ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”
- Білан О.П. , довір. від 22.05.2003 р. № 43/35;
- Майданович Д.В., довір. від 28.07.2003 р. № 60/35
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду міста Києва (суддя – Пасько м. В.)
від 21.11.2003р. заяву ВАТ “Атомсервіс” про порушення справи про
банкрутство повернуто без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвала мотивована тим, що заявник не надав суду доказів, що
підтверджують наявність безспірних вимог заявника до боржника,
що не були задоволені протягом трьох місяців. Крім того, ним не
визначена дата, з якої починається перебіг тримісячного строку
та не додано до заяви належного розрахунку суми безспірних вимог
кредитора.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ВАТ “Атомсервіс” звернулося
з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в
якій просить скасувати ухвалу місцевого суду та передати справу
на розгляд суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги ВАТ “Атомсервіс” посилається,
зокрема, на неправильне застосування п. 3 ст. 63 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а також ч. 1 ст. 116 вказаного закону, абз. 8
ст. 1, ч. 1, 7 ст. 7 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
, п. 3 ст. 181 Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
.
Заслухавши пояснення представників сторони, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом норм процесуального права,
колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню частково, виходячи з наступного.
Норми ч. 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі – Закон) передбачають, що суддя може повернути
заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї
документи без розгляду з підстав, передбачених статтею 63 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суддя
повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду,
якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується
позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві
обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної
суми.
В порушення норм процесуального права, місцевий господарський
суд дійшов висновку про ненадання суду доказів, які
пўдтверджують наявність безспірних вимог заявника до боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про порушення справи
про банкрутство заявником було додано рішення господарського
суду, що набрало законної сили, наказ, виданий на його
виконання, та постанова про відкриття виконавчого провадження і
постанова про його зупинення.
Отже, ВАТ “Атомсервіс” були надані суду докази, які
підтверджують безспірність заявлених вимог до боржника.
Водночас, положення ст. 7 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
не містять такої
вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство, як
зазначення дати з якої починається перебіг трьохмісячного
строку.
Обов’язок встановлення на підставі наданих доказів факту
невиконання боржником протягом трьох місяців у виконавчому
провадженні грошових вимог заявника, в т. ч. визначення дати
відліку трьохмісячного строку та закінчення його перебігу,
лежить саме на господарському суді.
Враховуючи всі наведені обставин в їх сукупності, ухвала
господарського суду першої інстанції винесена з порушенням норм
чинного законодавства та висновки покладені в її основу не
відповідають фактичним обставинам справи, тому вона підлягає
скасуванню.
У зв’язку з тим, що судом не досліджувалась подана заява про
порушення справи про банкрутство на предмет відповідності
вимогам Закону щодо строку невиконання боржником вимог
кредитора, а суд касаційної інстанції позбавлений таких
повноважень та не може підміняти суд першої інстанції у справах
про банкрутство, то заява ВАТ “Атомсервіс” про порушення справи
про банкрутство Державного підприємства “НАЕК “Енергоатом”
підлягає передачі до розгляду до господарського суду міста
Києва.
При повторному розгляді даної заяви господарському суду
необхідно, враховуючи наведене, перевірити дотримання кредитором
- заявником вимог ч. 3 ст. 6 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
щодо строків
незадоволення боржником вимог кредитора та наявність чи
відсутність перешкод щодо порушення справи про банкрутство.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 7, 9 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Атомсервіс” на ухвалу господарського
суду міста Києва від 21.11.2003р. у справі № 05-5-43/50553
задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.11.2003р. у
справі № 05-5-43/50553 скасувати.
3. Заяву ВАТ “Атомсервіс” про порушення справи про банкрутство
Державного підприємства “НАЕК “Енергоатом” передати до розгляду
до господарського суду міста Києва.