ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2004                                Справа N 05-5-21/47794

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну

скаргу   ІІ   Дочірнього  литовського  підприємства  “Видавниче,

інформаційне та рекламне агентство “ТС” на ухвалу господарського

суду м. Києва від 05.11.2003р. у справі за позовом ІІ Дочірнього

литовського  підприємства “Видавниче, інформаційне  та  рекламне

агентство “ТС” до ТОВ “Видавничий дім “НК” 

про   стягнення сум

Заслухавши    пояснення   представника   позивача,   перевіривши

матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд

                       У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2003 року ІІ Дочірнє литовське підприємство “Видавниче,

інформаційне  та  рекламне агентство “ТС” (надалі  –  ДЛП  “ТС”)

пред’явило у господарському суді позов до товариства з обмеженою

відповідальністю  “Видавничий  дім  “НК”  про   стягнення   суми

грошових зобов’язань у розмірі 20412,51 гривень за угодою  №  31

від 10 07.2002 р. про надання поліграфічних послуг.

Ухвалою  господарського суду м. Києва від 05.11.2003р.  позивачу

повернуто  позовні матеріали без розгляду з підстав передбачених

п.п. 1, 6, 10 ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

В апеляційному порядку ухвала не переглядалась.

У   касаційній   скарзі   позивач   просить   скасувати   ухвалу

господарського  суду  м.  Києва від 05.11.2003  р.  та  передати

справу  до  господарського суду м. Києва для розгляду позову  по

суті, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд  першої інстанції, приймаючи ухвалу про повернення  позовних

матеріалів без розгляду, обґрунтував її недотриманням  позивачем

зазначених пунктів наведеної статті процесуального закону.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Як  вбачається з матеріалів справи до позовної заяви були додані

завірена  належним чином копія довіреності від  19.05.2003р.  за

№  44,  оригінали опису вкладення та квитанції про  відправлення

відповідачу  позовної  заяви,  а також  платіжне  доручення  про

оплату  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення  судового

процесу  від  13.08.2003 р. за № 1776, заповнене  з  дотриманням

вимог п. 8 розділу ІІІ Інструкції “Про безготівкові розрахунки в

Україні  в  національній валюті” ( 135-2001-п ) (135-2001-п)
        , яка затверджена

Постановою    правління   Національного   банку   України    від

29.03.2001р. за № 135.

При  поданні позову, позивач дотримався і вимог, які  випливають

зі змісту ч. 1 ст. 56 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Отже, враховуючи викладене, прийняту судом ухвалу від 05.11.2003

не  можна визнати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає

скасуванню.

Враховуючи   наведене   та  керуючись   ст.ст.   111-5,   111-7,

111-9 — 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський  суд

України.

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну   скаргу   ІІ   Дочірнього  литовського   підприємства

“Видавниче,    інформаційне   та   рекламне    агентство    “ТС”

задовольнити.

Ухвалу   господарського  суду  міста  Києва   від   05.11.2003р.

скасувати.

Справу № 05-5-21/47794 направити господарському суду міста Києва

для   розгляду   позовної   заяви  ІІ   Дочірнього   литовського

підприємства “Видавниче, інформаційне та рекламне агентство “ТС”

по суті.