ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.02.2004 Справа N 7/7
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г.
Яценко О.В.
За участю представників : ТОВ "XXX"- А.А.А.; ТОВ "YYY"- Б.Б.Б.;
ліквідатора - В.В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
на ухвалу господарського суду Сумської області від 21.08.2003 р.
по справі № 7/7 та постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 13.10.2003 р. по справі №7/7 за заявою
Державної податкової інспекції у м. Н-ську до H-ського
виробничо-торгівельного підприємства "XXX", арбітражний керуючий:
Г.Г.Г.
про банкрутство.,
В С Т А Н О В И В:
Кредитор - ДПІ у м. Н-ську 17.01.2003 р. звернувся з заявою до
суду про порушення справи про банкрутство H-ського
виробничо-торгівельного підприємства "XXX" в наслідок його
фінансової неспроможності.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.01.2003 р.
було порушено провадження по справі № 7/7 /суддя Рижов М.Б./ про
банкрутство H-ського виробничо-торгівельного підприємства "XXX".
Доповідач по справі - суддя Ткаченко Н.Г.
Постановою господарського суду Сумської області від 12.06.2003 р.
по справі №7/7 визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну
процедуру.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.07.2003 р.
було затверджено мирову угоду від 09.07.2003 р., укладену між
боржником та кредиторами.
05.08.2003 р. Заступник Прокурора Сумської області в інтересах
держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в P-ському
районі м. Н-ську (конкурсного кредитора по справі) звернувся із
заявою про визнання недійсною мирової угоди, затвердженої ухвалою
господарського суду Сумської області від 11.07.2003 р.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.08.2003 р. по
справі № 7/7 /суддя Левченко П.І./ визнано недійсною з моменту
укладення мирову угоду від 09.07.2003 р., ухвалу господарського
суду Сумської області від 11.07.2003 р. скасовано, провадження по
справі №7/7 поновлено.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду ТОВ "XXX" звернувся до
Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13
жовтня 2003 р. по справі № 7/7 /судді І.С.Карбань, В.О.Івакіна,
А.Ф.Твердохліб/ ухвала господарського суду Сумської області від 21
серпня 2003 р. по справі №7/7 залишена без змін, а апеляційна
скарга ТОВ "XXX" залишена без задоволення.
В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "XXX"
просить ухвалу господарського суду Сумської області від 21.08.2003
р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
13.10.2003 р. скасувати, посилаючись на те, що вони постановлені з
порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалу
господарського суду Сумської області від 11.07.2003 р. залишити
без змін.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко, пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, і було встановлено судом,
09.07.2003 р. до господарського суду звернувся арбітражний
керуючий - Г.Г.Г. та голова комітету кредиторів представник ТОВ
"YYY" з заявою затвердити по даній справі мирову угоду,
зобов'язати третіх осіб, а саме ПП "ZZZ", ТОВ "QQQ" здійснити
перереєстрацію H-ського виробничо-торгівельного підприємства "XXX"
в ТОВ "XXX", як правонаступника, згідно мирової угоди та
зобов'язати H-ське обласне бюро технічної інвентаризації
зареєструвати нерухоме майно згідно мирової угоди і видати
свідоцтво на право власності правонаступнику ТОВ "XXX". На
виконання мирової угоди суд зобов'язав H-ське ООБТІ зареєструвати
все нерухоме майно, яке значиться за адресою м. Н-ськ, вул.
Ч-ська, 88 за H-ським обласним виробничим підприємством "XXX".
Водночас суд зобов'язав перереєструватися H-ське обласне
виробничо-торгівельне підприємство "XXX" в ТОВ "XXX", як
правонаступника, зі статутним фондом 916700 грн., згідно мирової
угоди від 09.07.2003 р.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
під мировою угодою у справі про банкрутство
розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно
відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання)
кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у
справі про банкрутство.
Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів
приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів -
членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі
кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника,
висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про
укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником
боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією,
ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та
керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову
угоду підписує голова комітету кредиторів.
Скасовуючи ухвалу суду від 11.07.2003 р., господарський суд
Сумської області виходив з того, що метою мирової угоди від
09.07.2003 р. є домовленість між боржником та кредитором і третіми
особами про реструктуризацію боржника шляхом розстрочки платежів,
переходом боргових зобов'язань до юридичних осіб з правом
перереєстрації підприємства - боржника та зміною складу його
засновників (власників). ПП "ZZZ" та ТОВ "QQQ" беруть на себе
зобов'язання стати співвласником (новими власниками замість
Управління комунального майна Сумської області) юридичної особи
H-ського виробничо-торгівельного підприємства "XXX" та беруть
зобов'язання щодо погашення заборгованості перед бюджетами.
Згадані приватне підприємство та ТОВ стають співвласниками
комунального підприємства (боржника), отримуючи по 50% (по 458350
грн.) у статутному фонді правонаступника боржника ТОВ "XXX",
вносячи при цьому по 327879 грн. на поточний рахунок боржника.
Отже, ПП "ZZZ" та ТОВ "QQQ" фактично виступають як інвестори
набувають право спільної власності на майно боржника, через
створюваного ними правонаступника боржника - ТОВ "XXX". Згідно з
п.3 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
інвестор
(інвестори) за умови виконання зобов'язань, передбачених планом
санації, може набувати прав власності на майно боржника відповідно
до законодавства та плану санації. Тобто, у мировій угоді вирішено
питання, яке повинні вирішуватись за планом санації. відповідно до
вищезазначеного Закону не передбачено перехід прав власності на
майно боржника третій особі, як це мало місце у даній справі. У
даному випадку майно боржника є виключно власністю територіальної
громади. Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
перерозподілити власність територіальної громади без
її згоди і створити на її базі нові підприємства з іншою формою
власності неможливо.
Але з такими висновками суду як першої так і апеляційної інстанції
погодитись не можна.
Висновок суду про те, що мета та предмет мирової угоди не
відповідають вимогам цивільного законодавства та ст.35 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, так як чинним законодавством не
передбачено мирової угоди між третіми особами та переходом
боргових зобов'язань до юридичних осіб, з подальшим правом
перереєстрації підприємства і зміною складу засновників є таким,
що суперечить нормам права, оскільки згідно з п.2 ст.35
зазначеного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
мирова угода може бути укладена на
будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Відповідно
до п.4 ст.37 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
мирова угода має
містити положення про: розміри, порядок і строки виконання
зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення
(списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може
містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами;
обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні
права.
Твердження суду про необхідність при укладанні мирової угоди
отримання згоди будь-якого власника, в тому числі і територіальної
громади, на відчуження її власності й створення на її базі нового
підприємства з іншою формою власності, не є обґрунтованим,
оскільки XX.XX.2002 р. рішенням Сумської Обласної Ради, двадцять
четвертим скликанням сесії, четвертою позачерговою сесією було
прийнято рішення про виключення з переліку об'єктів спільної
власності, територіальних громад сіл, селищ, міст області, які
перебувають в управлінні обласної ради та до яких не
застосовуються положення Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, комунальних підприємств, і до якого увійшло і HОК ВТП
"XXX". Згідно ч.2 ст.23 зазначеного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
з дня
прийняття господарським судом постанови про визнання боржника
банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються
повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом
та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше,
керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством
підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а
також припиняються повноваження власника (власників) майна
банкрута, якщо цього не було зроблено раніше. Мирова угода від
09.07.2003 р. була прийнята більшістю голосів комітету кредиторів.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала
господарського суду Сумської області від 11.07.2003 р. по справі №
7/7, якою було затверджено мирову угоду від 09.07.2003 р.,
постановлена у відповідності до вимог закону та фактичних обставин
справи і підстав для її скасування не вбачається.
З висновками, викладеними в ухвалі господарського суду Сумської
області від 21.08.2003 р. по справі № 7/7 та постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2003 р.
погодитись не можна, так як вони не відповідають фактичним
обставинам справи і вимогам закону, тому вони підлягають
скасуванню.
Крім того, в даному конкретному випадку, ухвала господарського
суду Сумської обл. від 11.07.2003 р. про затвердження мирової
угоди могла бути оскаржена у порядку, передбаченому ГПК України
( 1540-06 ) (1540-06)
/апеляційному чи касаційному/, а не визнаватись
недійсною з підстав, передбачених ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-13,
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
задовольнити.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 21.08.2003 р. по
справі № 7/7 та постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 13.10.2003 р. по справі №7/7 скасувати.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 11.07.2003 р. по
справі № 7/7 залишити без змін.
Головуючий - Б.М. Поляков
Судді- Н.Г. Ткаченко
О.В. Яценко