ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
25.02.2004                                      Справа N 6/233а
 
                              Київ
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                           Божок В.С., - головуючого,
                           Хандуріна М.І.,
                           Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому   Державної податкової інспекції у
судовому засіданні         м. Чернігові
касаційну скаргу
на постанову               Київського апеляційного господарського  
                           суду від 11.11.2003 р.
у справі господарського суду Чернігівської області
за позовом                 Сільськогосподарського дочірнього
                           товариства “Ладинка”
                           сільськогосподарського товариства з
                           обмеженою відповідальністю
                           “Ладинське”
до                         Державної податкової інспекції у
                           м. Чернігові
 
про   визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
 
за участю представників сторін:
- позивача:    Лисенко Н.Б.- дов. від 24.02.2004р.;
- відповідача: не з`явились;
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням   господарського   суду   Чернігівської   області   від
26.08.2003  р.  у  справі  № 6/233а позов сільськогосподарського
дочірнього    підприємства   “Ладинка”    сільськогосподарського
товариства  з обмеженою відповідальністю “Ладинське”  (далі  СДП
“Ладинка”)      про      визнання     недійсним      податкового
повідомлення-рішення    Державної   податкової    інспекції    у
м. Чернігові від 30.01.2002 р. № 0000262650/0задовлено.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
11.11.2003 р. рішення господарського суду Чернігівської  області
від 26.08.2003 р. залишено без змін.
 
Державна податкова інспекція у м. Чернігові у поданій касаційній
скарзі  просить  судові  рішення у  даній  справі  скасувати  та
прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних  вимог.
В  обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне
застосування  судами  норм матеріального права,  а  саме  Закону
України    “Про   фіксований   сільськогосподарський    податок”
( 320-14 ) (320-14)
        .
 
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної  скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин  справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм  матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Як  встановлено  судами попередніх інстанції, на  підставі  акту
перевірки  від  27.01.2003  р.  № 26-206  про  дотримання  вимог
податкового  законодавства СПД “Ладинка” за період з  01.07.2001
р.  по  31.12.2002  р.  ДПІ  у м. Чернігові  прийнято  податкове
повідомлення-рішення № 0000262650/0 від 30.01.2003 р., яким  СПД
“Ладинка”  визначено суму податкового зобов’язання  за  платежем
“податок на прибуток підприємств і організацій” 509130  грн.,  в
т.ч.  основний  платіж – 339420 грн., штрафні санкції  –  169710
грн.
 
В  акті  ДПІ  у  м. Чернігові зазначила, що СПД “Ладинка”  не  є
платником  фіксованого сільськогосподарського  податку,  а  тому
повинно  вести розрахунки з бюджетом без врахувань вимог  Закону
України    “Про   фіксований   сільськогосподарський    податок”
( 320-14 ) (320-14)
        .
 
Згідно    зі    ст.    2   Закону   України   “Про    фіксований
сільськогосподарський податок” ( 320-14 ) (320-14)
         платниками фіксованого
сільськогосподарського     податку    є     сільськогосподарські
підприємства  різних організаційно-правових  форм,  передбачених
законами України, селянські та інші господарства, які займаються
виробництвом     (вирощуванням),    переробкою     та     збутом
сільськогосподарської  продукції,  в  яких  сума,  одержана  від
реалізації  сільськогосподарської продукції власного виробництва
та  продуктів  її  переробки за попередній звітний  (податковий)
рік,  перевищує  50  відсотків загальної  суми  валового  доходу
підприємства.
 
Ч.  3  ст.  2  вказаного Закону ( 320-14 ) (320-14)
          встановлено,  що  до
платників  фіксованого сільськогосподарського  податку  належать
також  власники  земельних ділянок та землекористувачі,  в  тому
числі  орендарі,  які  виробляють  товарну  сільськогосподарську
продукцію,   крім   власників  та  землекористувачів   земельних
ділянок,    переданих   для   ведення   особистого    підсобного
господарства,  будівництва  та  обслуговування  жилого  будинку,
господарських   будівель   (присадибна  ділянка),   садівництва,
дачного   будівництва,   а   також  наданих   для   городництва,
сінокосіння та випасання худоби.
 
Як  встановлено  судами,  згідно статуту  метою  діяльності  СПД
“Ладинка”     є    отримання    прибутку    шляхом    здійснення
сільськогосподарської, виробничої, комерційної інвестиційної  та
іншої    діяльності,   предметом   діяльності    є    здійснення
сільськогосподарського  товаровиробництва,  зовнішньоекономічної
діяльності,   оренда  земельних  ділянок  сільськогосподарського
виробництва, посередницькі, інформаційні послуги.
 
СПД    “Ладинка”    зареєстроване    розпорядженням    виконкому
Чернігівської міської ради народних депутатів від 06.06.2001  р.
№  185-Р,  взято  на облік в ДПІ у м. Чернігові  14.06.2001  р.,
згідно довідок Чернігівської МДПІ № 564/18-11 від 20.07.2001 р.,
№   1485/18-11   від  26.04.2002  р.  є  платником   фіксованого
сільськогосподарського податку в 2001 році.
 
Зважаючи  на  викладене,  колегія  суддів  дійшла  висновку,  що
оскільки     СПД     “Ладинка”    є    платником     фіксованого
сільськогосподарського податку у 2001 році, то прийняття  ДПІ  у
м.  Чернігові  податкового повідомлення-рішення  про  визначення
суми  податкового зобов’язання та застосування до нього штрафних
санкцій є безпідставним.
 
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що відповідно до
вимог  ст.  43  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         судові рішення ґрунтуються на всебічному, повному та
об’єктивному  розгляді всіх обставин справи, які  мають  суттєве
значення  для вирішення спору, відповідають нормам матеріального
та   процесуального   права,   доводи   касаційної   скарги   не
спростовують  висновків суду, у зв’язку з  чим  підстав  для  їх
скасування не вбачається.
 
Керуючись  статтями  111-5, 111-7, 111-9, 111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу Державної податкової інспекції у м.  Чернігові
залишити без задоволення.
 
Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
11.11.2003р.   та  рішення  господарського  суду   Чернігівської
області від 26.08.2003 р. у справі № 6/233а залишити без змін.