ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2004                                  Справа N 5/21-03-594

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                         Черногуза Ф.Ф. – головуючого,

                         Михайлюка М.В.,

                         Невдашенко Л.П.,

розглянувши у            Ізмаїльських електричних мереж

відкритому засіданні     

матеріали касаційної

скарги

на постанову             Одеського апеляційного господарського

                         суду від 24.11.2003

у справі                 господарського суду Одеської області

                         № 5/21-03-594

за позовом               прокурора Центрального району м. Одеси

                         в інтересах держави в особі

                         Міністерства палива та енергетики

                         України в особі відкритого акціонерного

                         товариства “Одесаобленерго” та

                         Ізмаїльських електричних мереж

до                       товариства з обмеженою відповідальністю

                         “Арцизський м’ясокомбінат”, м. Арциз

                         (далі – ТОВ “Арцизський м’ясокомбінат”)

про   стягнення 104 740 грн. 96 коп.

                       В С Т А Н О В И В:

В   позовній   заяві  позивач  просить  стягнути  з  відповідача

104740,96  грн.  за  перевищення договірної величини  споживання

електричної енергії.

Господарський  суд Одеської області рішенням  від  18.09.2003  в

позові  відмовив  з  посиланням на  п.  2  ст.  35  ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
         і на те, що позовні вимоги не обгрунтовані.

Одеський апеляційний господарський суд постановою від 24.11.2003

залишив без змін рішення господарського суду від 18.09.2003.

В  касаційній  скарзі ставиться питання про  скасування  судових

рішень з підстав неправильного застосування норм матеріального і

процесуального права.

Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши

матеріали  справи,  Вищий господарський суд України  вважає,  що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач  відпускає  відповідачу електричну енергію  на  підставі

укладеного між сторонами договору № 3 від 01.06.97.

Відповідно  до  ст.ст.  161,  162  ГПК  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
        

зобов’язання  повинні виконуватися належним чином відповідно  до

вказівок   договору,  одностороння  зміна   умов   договору   не

допускається.

Судами  встановлено, що повідомлення про встановлення ліміту  на

нульовому рівні позивачем до відповідача не були доведені як  це

вимагають нормативні акти, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно  до ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         факти, встановлені

рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи,  не

доводяться  знову  при  вирішенні інших спорів,  в  яких  беруть

участь ті самі сторони.

Враховуючи  межі  перегляду  справи у  касаційній  інстанції  та

приймаючи   до  уваги  викладене,  колегія  суддів  вважає,   що

постанова   апеляційної  інстанції  відповідає  нормам   чинного

законодавства і підстав для її скасування немає.

Керуючись  ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,

Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову  Харківського  апеляційного  господарського  суду  від

24.11.2003  у справі № 5/21-03-594 залишити без змін,  касаційну

скаргу без задоволення.