ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2004 Справа N 2-17/5503-2003
Вищий господарський суд України у складі: суддя А.А.А. -
головуючий, судді Б.Б.Б. (доповідач) і В.В.В.
розглянув касаційну скаргу Наукового центру проблем моделювання в
екології та рекреаційної географії, м. Н-ськ (далі - Науковий
центр)
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 23.09.2003 р.
зі справи № Х3
за позовом Наукового центру
до дочірнього підприємства "ХХХ" Національної акціонерної компанії
"YYY", м. Ч-ськ (далі - ДП "ХХХ")
про стягнення 27000,00 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Наукового центру: присутній,
ДП "ХХХ": присутній.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
16.05.2003 позов задоволено: з ДП "ХХХ" стягнуто на користь
Наукового центру 27000,00 грн. заборгованості та судові витрати.
Рішення мотивовано посиланням на те, що відповідно до статті 345
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(далі - ЦК)
замовник зобов'язаний оплатити виконану підрядчиком роботу після
здачі всієї роботи, якщо інше не встановлене законом або
договором.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.09.2003 назване рішення змінено: з ДП "ХХХ" на користь
Наукового центру стягнуто 9900,00 грн. В іншій частині позову
відмовлено з тих мотивів, що позивачем не надано доказів
надіслання відповідачу проміжних актів виконання робіт по третьому
та четвертому етапу.
Зокрема, в постанові зазначено, що позивачем надано відповідачу
всього два акти здачі-приймання виконаних робіт, - по першому
етапу №1 від 02.04.2001 на суму 5940,00 грн. та по другому етапу
№2 від 12.06.2001 на суму 3600,00 грн. Тому підстав для стягнення
всієї суми вартості робіт у місцевого суду не було.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Науковий
центр просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і
залишити без змін рішення місцевого господарського суду з тих
мотивів, що всі роботи за договором виконано та прийнято
відповідачем, якому надіслано акт виконаних робіт на всю суму за
договором.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
фактичних обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши представників
сторін Вищий господарський суд України дійшов висновку про
наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування
постанови суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Судовими інстанціями інстанції у справі встановлено, що:
- Науковий центр та ДП "ХХХ" уклали договір від 02.02.2001 №8,
згідно з яким відповідач доручив позивачеві проведення наукових
досліджень вартісної оцінки родовищ паливно-енергетичної сировини
(нафта, природний газ, газовий конденсат) Південного
нафтогазоносного регіону України (далі - Договір);
- строк початку робіт визначено 02.01.2001, строк завершення робіт
- 31.12.2001;
- пунктом 2.1 Договору передбачено, що за виконані роботи ДП "ХХХ"
здійснює оплату Науковому центру по чотирьох етапах проведення
робіт відповідно до доданого кошторису, згідно з технічним
завданням та календарним планом;
- повна вартість робіт складає 27352,00 грн.;
- умовами Договору (пункт 2.2) передбачено, що у випадку затримки
надходження першої грошової суми за результатами першого етапу
строки виконання робіт зміщуються на час затримки оплати;
- відповідно до пункту 3.2 Договору за кожний етап робіт Науковий
центр надає ДП "ХХХ" акти здачі-приймання результатів досліджень;
- пунктом 3.3 Договору передбачено, що ДП "ХХХ" на протязі 10 днів
з дня отримання акта здачі-приймання направляє Науковому центру
підписаний підприємством акт здачі-приймання результатів
досліджень;
- позивач виконав роботи з дослідження вартісної оцінки родовищ
паливно-енергетичної сировини за Договором й передав їх
віповідачеві;
- відповідач звернувся за рецензією на виконані роботи до
головного геолога ВАТ "SSS" К.К.К., який 04.02.2002 письмово
виклав свої зауваження;
- ці зауваження щодо виконаних робіт були усунуті позивачем та
згідно з листом від 03.06.2003 і актом здачі-приймання прийняті
відповідачем;
- щодо усунення позивачем зауважень скарг з боку відповідача не
було;
- в календарному плані робіт, що є додатком № 2 до Договору і
передбачений пунктом 2.1 Договору, визначено зміст етапів робіт.
Причиною спору, на думку позивача, стало невиконання відповідачем
своїх зобов'язань за Договором з оплати виконаних робіт.
Апеляційна інстанція, зменшуючи суму задоволених позовних вимог
Наукового центру з 27000,00 грн. до 9900 грн., виходила з того, що
позивачем було надано відповідачеві два акта здачі-приймання
виконаних робіт по першому етапу (акт від 02.04.2001 №1 на суму
5940,00 грн.) та другому етапу (акт від 12.06.2001 №2 на суму
3600,00 грн.), підписані сторонами у справі. Оскільки акти з
виконання робіт за третій та четвертий етап відповідачеві не
надавалися і немає доказів надання відповідачеві загального акта
виконаних робіт, оформленого належним чином, апеляційний
господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав
для задоволення позову в повному обсязі.
Однак з таким висновком апеляційної інстанції Вищий господарський
суд України погодитись не може, зважаючи на таке.
Статтею 345 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
передбачено зобов'язання замовника
оплатити виконану підрядчиком роботу після здачі всієї роботи,
якщо інше не встановлене законом або договором.
Відповідно до статті 342 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
замовник зобов'язаний
прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору,
оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від
договору або інших недоліків заявити про них підрядчикові без
зволікання.
Місцевим господарським судом було встановлено факти виконання
Науковим центром робіт за договором від 02.02.2001 №8, усунення
позивачем зауважень щодо виконаних робіт та направлення акта
здачі-приймання виконаних робіт ДП "XXX" у додатку до листа від
03.06.02. Вимоги відповідача з доопрацювання досліджень Науковим
центром були виконані, а роботи за договором від 02.02.2001 №8
отримані відповідачем 03.06.2003. Той факт, що позивачем не
направлено окремих актів виконаних робіт по третьому та четвертому
етапах цих робіт, не є підставою для відмови у оплаті виконання
робіт за наявності акта виконаних робіт по всьому їх об'єму.
Таким чином, апеляційним господарським судом невірно було
застосовано статті 342, 345 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
та прийнято неправильне
рішення стосовно часткової відмови у задоволенні позову. З
урахуванням наведеного постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 23.09.2003 підлягає скасуванню, а рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2003 -
залишенню без змін.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Наукового центру проблем моделювання в
екології та рекреаційної географії задовольнити.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 23.09.2003 зі справи № X3 скасувати.
3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
16.05.2003 зі справи № X3 залишити без змін.