ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2004 Cправа N 2-23/10335-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали Кримського республіканського відділення
касаційної скарги Фонду України соціального захисту
інвалідів
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 15.10.2003
у справі Автономної Республіки Крим
господарського суду
за позовом Кримського республіканського відділення
Фонду України соціального захисту
інвалідів
до Фірми “ГІР”
про стягнення 2 625,00грн.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з’явились;
- відповідача: не з’явились;
В С Т А Н О В И В:
У червні 2003 року Кримське республіканське відділення Фонду
України соціального захисту інвалідів звернулось до суду з
позовом про стягнення з Фірми “ГІР” 2 625,00грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
22.07.-04.08.2003 року позов задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 15.10.2003 року рішення місцевого господарського суду
скасовано. В позові відмовлено.
Не погоджуючись з винесеною постановою Кримське республіканське
відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало касаційну
скаргу в якій просить скасувати дану постанову.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом
неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело
до винесення незаконної постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні” ( 875-12 ) (875-12)
для підприємств
(об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності
і господарювання встановлюється норматив робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох
відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від
15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Апеляційним господарським судом встановлено, що численність
штатних працівників на Фірмі “ГІР” з 01.01.2002 по 01.05.2002
року складала 16 працівників. При цьому, Фірмою “ГІР”,
відповідно до приписів статті 19 наведеного закону, було
створено 1 робоче місце призначене для інваліда на якому
працював до 01.05.2002 року інвалід другої групи Бутенко С.В.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновками
апеляційного господарського суду щодо відсутності порушень за
даний проміжок часу з боку відповідача ст. 19 Закону України
“Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”
( 875-12 ) (875-12)
.
Також, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку щодо
відсутності підстав встановлення Фірмою “ГІР” нормативу робочих
місць для забезпечення працевлаштування інвалідів з 01.05.2002
року, оскільки численність штатних працівників на той момент
складала 14 працівників.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідно до
вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
постанова апеляційної інстанції ґрунтується на
всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин
справи, які мають суттєве значення для вирішення спору,
відповідає нормам матеріального та процесуального права, а
доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
15.10.2003 у справі № 2-23/10335-2003 залишити без змін.