ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2004 Справа N 34/467
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Є. Борденюк,
суддів: М. Остапенка, В. Харченка,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційні скарги Благодійного фонду "ХХХ" та ВАТ "YYY"
на постанову від 24.11.2003
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 34/467
за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального
розвитку "SSS" в особі H-ської міської
філії
до 1) Благодійного фонду "XXX"
2) ВАТ "YYY"
3) Спільного українсько - російського
підприємства з іноземними інвестиціями
у формі ТОВ "QQQ"
4) ТОВ "RRR"
про стягнення 4586715,59 грн.
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача - А.А.А. (дов. від 20.11.2003)
відповідача-1 - Б.Б.Б. (дов. від 31.12.2003), В.В.В. (дов. від
31.12.2003)
відповідача-2 - Г.Г.Г. (дов. від 09.02.2004)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позовні вимоги про стягнення грошових коштів у зв'язку з
неналежним виконанням кредитної угоди № 16-01/53 від 18.08.98
обґрунтовуються тим, що між АКБ "SSS" в особі H-ської міської
філії та СП ТОВ "GGG" 18.08.98 укладена кредитна угода № 16-01/53
про видачу кредиту у сумі 3 000 000 грн. зі строком повернення
14.12.99 з виплатою 65% річних.
16.09.99 СП ТОВ "GGG" було реорганізоване в ЗАТ "GGG", яке є
повним правонаступником СП ТОВ "GGG".
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 12.04.2001 у справі №
14/175 задоволено позов АКБ "SSS" до ЗАТ "GGG" про стягнення
заборгованості за кредитним договором за рахунок майна останнього
на суму 4345907,37 грн. основного боргу та 1700 грн. державного
мита.
У зв'язку з непогашенням товариством заборгованості за кредитним
договором, банк 01.10.2002 звернувся з заявою до суду про
порушення справи про банкрутство боржника.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.10.2002 порушено
справу № 23/375-б про банкрутство товариства, а ухвалою
попереднього засідання від 15.01.2003 банк визнано кредитором на
загальну суму 4586715,59 грн.
Постановою господарського суду м. Києва від 10.04.2003 товариство
визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідаційна
процедура не завершена.
Відповідачі, як засновники ЗАТ "GGG", згідно з п.5.2 Статуту ЗАТ
"GGG" несуть протягом року з дня реєстрації товариства солідарну
матеріальну відповідальність за збитки, завдані товариством.
У зв'язку з чим заявлений позов до відповідачів-засновників ЗАТ
"GGG" як солідарних відповідачів.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.09.2003 (суддя
В.Студенець) у позові відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що ні кредитним договором, ні законом
не передбачено, що засновники товариства несуть солідарну
відповідальність за зобов'язанням товариства перед третіми
особами.
Посилання позивача на п.5.2 Статуту товариства-боржника, яким
передбачено, що акціонери зобов'язані протягом року з дня
реєстрації товариства нести солідарну відповідальність за збитки,
завдані товариством та окремими акціонерами, судом до уваги не
прийнято з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
акціонерне товариство створюються і діє на підставі
установчого договору та статуту. Зазначеною статтею передбачено
відомості, які повинні містить установчі документи та визначено,
що до установчих документів можуть бути включені інші умови, що не
суперечать законодавству України. Пункт 5.2 Статуту товариства не
відповідає ч.4 ст.26 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
, а тому зазначене умова статуту не підлягає
застосуванню судом.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
24.11.2003 (колегія суддів: Н.Капацин, С.Дикунська, Л.Ковтонюк)
рішення у справі скасоване, позовні вимоги задоволені шляхом
стягнення з засновників ЗАТ "GGG" як солідарних відповідачів на
користь позивача збитків, що складають суму боргу ЗАТ "GGG".
Постанова суду мотивована тим, що для відшкодування шкоди,
спричиненої АКБ "SSS" засновниками як солідними відповідачами
товариства-боржник, є всі складові, передбачені ст.440 Цивільного
кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Положенням ст.175 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
передбачено, що
солідарний обов'язок виникає, якщо це передбачено договором або
встановлено законом. Статтею 26 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
покладено на акціонерів ЗАТ "GGG"
солідарний обов'язок за зобов'язанням товариства, які виникли до
його реєстрації. Акціонери ЗАТ "GGG" взяли на себе обов'язок
протягом року з дня реєстрації товариства нести солідарну
матеріальну відповідальність за збитки, завдані товариством.
Згідно з додатковою угодою № 3 до кредитної угоди № 16-01/53 від
18.08.98 строк повернення кредиту встановлений 14.08.2000. СП ТОВ
"GGG" реорганізоване в ЗАТ "GGG" 16.09.99. Отже, збитки позивачу
завдані протягом терміну дії солідарної відповідальності.
З касаційними скаргами на постанову суду апеляційної інстанції
звернулися Благодійний фонд "XXX" та ВАТ "YYY", які є засновниками
ЗАТ "GGG" і до яких застосована судом солідарна відповідальність.
При цьому скаржники посилаються на неправильне застосування судом
апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм
права щодо покладення відповідальності на засновників товариства
за неповернутий товариством кредит та порушення процесу з причини
здійснення апеляційного провадження у справі без участі сторони,
яка належним чином не була повідомлена.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що рішення та постанова у справі підлягають до
скасування з направленням справи на новий розгляд.
Позов заявлений про стягнення з відповідачів, які є засновниками
ЗАТ "GGG" заборгованості з неповернутого товариством кредиту.
Обґрунтування позову базується на умові п.5.2 Статуту товариства,
відповідно до якого акціонери зобов'язані протягом року з дня
реєстрації товариства нести солідарну матеріальну відповідальність
за зберігання грошей та іншого майна, що надходить в оплату акцій,
а також за збитки, завдані товариством та окремими акціонерами.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції врахував, що п.5.2
Статуту товариства не відповідає ч.4 ст.26 Закону України "Про
господарське товариство" ( 1576-12 ) (1576-12)
, а тому він не підлягає
застосуванню судом, при цьому судом прийняте рішення на підставі
ст.ст. 43, 82 - 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Зважаючи, що зазначені
процесуальні норми не встановлюють право суду на незастосування
правових норм, якими є положення статуту, рішення зі спору
прийняте поза межами процесуальних норм, реалізованих судом.
За позовом Благодійного фонду "XXX" до ЗАТ "GGG" про визнання
недійсним положення статуту, рішенням господарського суду м. Києва
від 28.10.2003 визнаний недійсним підпункт 5.2 пункту 5 Статуту
ЗАТ "GGG" у частині встановлення солідарної матеріальної
відповідальності акціонерів товариства.
Так як за результатами апеляційного провадження у справі про
стягнення з відповідачів, як засновників товариства,
заборгованості за кредитним договором, прийнята постанова від
24.11.2003 без врахування рішення суду про визнання недійсним
статутного положення щодо солідарної відповідальності засновників,
тоді як рішення суду з моменту набрання чинності має законну силу
(ст.85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
), то слід дійти висновку, що
оскаржувана постанова прийнята при незастосуванні акту, який має
обов'язкову силу.
Зважаючи на викладене, судові рішення у справі підлягають до
скасування, а справу слід направити на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Благодійного фонду "XXX", ВАТ "YYY" задовольнити
частково.
Рішення від 18.09.2003 господарського суду м. Києва, постанову від
24.11.2003 Київського апеляційного господарського суду у справі №
34/467 скасувати.
Справу передати до господарського суду м. Києва на новий розгляд.
Головуючий Є. Борденюк
Судді: М. Остапенко
В. Харченко