ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2004 Справа N 19/76-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Є.Борденюк,
суддів: М.Остапенка, В.Харченка,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Авіаційного комунального підприємства (АКП)
"ХХХ"
на постанову від 04.09.2003
Харківського апеляційного господарського суду
у справі № 19/76-03
за позовом АКП "ХХХ"
до Акціонерного поштово-пенсійного банку "SSS" в
особі Н-ської обласної дирекції
3-я особа Управління комунального майна та приватизації
Н-ської міської ради
про визнання недійсним договору оренди
в судове засідання прибули представники сторін:
відповідача А.А.А. (дов. від 04.11.2003), Б.Б.Б. (дов. від
03.12.2003)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди № 829 від
24.09.2002, укладеного між сторонами у справі, обґрунтовуються
тим, що договір про передачу в оренду нежитлового приміщення
загальною площею 22.5 кв.м., яке належить до комунальної
власності, від імені орендодавця підписав генеральний директор -
АКП "ХХХ" за погодженням з органом уповноваженим управляти
комунальним майном - Управлінням комунального майна та
приватизації Н-ської міської ради. Договір оренди укладений на час
провадження справи про банкрутство підприємства-орендодавця у
процедурі санації боржника. Відповідно до пункту 13 статті 13
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
- керівник або орган
управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна
укладає угоди щодо передачі майна в оренду. Оспорюваний договір
оренди укладений без погодження з розпорядником майна, а тому є
недійсним на підставі ст.48 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2003
(суддя С.Міньковський) позовні вимоги задоволені.
Рішення суду мотивоване тим, що обов'язковою умовою передачі
нерухомого майна підприємства боржника в оренду є погодження його
з розпорядником майна цього підприємства. Цитована норма пункту 13
статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
кореспондується
з абзацом 6 частини 2 статті 9 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, якою визначено, що
у разі порушення провадження у справі про банкрутство керівник або
орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником
майна надає орендодавцеві матеріали щодо оренди нерухомого майна,
копію яких орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації
заяви надсилає органу, уповноваженому управляти відповідним
майном. Оспорювана угода не відповідає вимогам закону, а тому є
недійсною.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
04.09.2003 (колегія суддів: Л.Слюсарева, В.Лакіза, Л.Лащенко)
рішення у справі скасоване, у позові відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що наслідки узгодження або
неузгодження договору з розпорядником майна встановлені пунктом 16
статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, дії керівника
юридичної особи по узгодженню угоди з розпорядником майна, не є
елементом форми угоди, а тому не впливають на її дійсність.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на
неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права,
зокрема щодо довільного тлумачення пункту 16 статті 13 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
на думку скаржника, оскаржувана
постанова прийнята колегією суддів у незаконному складі, так як у
провадженні судді Л. Лащенко знаходилася справа про банкрутство
підприємства позивача та прийняті нею судові рішення (ухвали) були
частково скасовані постановою суду апеляційної інстанції.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачається, виходячи з такого.
Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суддя, який брав участь в розгляді справи, не
може брати участь у новому розгляді справи у разі скасування
рішення, ухвали, прийнятої за його участю. Суддя Л.Лащенко є
членом колегії суддів, яка здійснювала апеляційне провадження у
справі. Судові рішення, прийняті за участю судді Л.Лащенко,
скасованими не були.
Стосовно посилань позивача (скаржника) на те, що відсутність
погодження з розпорядником майна передачі в оренду нерухомого
майна підприємством-боржником, є підставою для визнання договору
оренди таким, що не відповідає вимогам закону, слід зазначити
наступне. Укладення керівником або органом управління боржника
угод за погодженням з розпорядником майна є законодавчою вимогою
щодо форми угод.
Недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою
недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено
у законі (стаття 45 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
). Закон України
"Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
вказує на обставини, які є підставою для
визнання угод, укладених боржником, недійсним. Укладення угоди
керівником боржника про передачу майна в оренду без погодження з
розпорядником майна, не визначається законом як обставина для
визнання угоди недійсною.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Авіаційного комунального підприємства "ХХХ"
залишити без задоволення.
Постанову від 04.09.2003 Харківського апеляційного господарського
суду у справі № 19/76-03 залишити без зміни.
Головуючий Є. Борденюк
Судді: М. Остапенко
В. Харченко