ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2004                           Справа N 17/66-9/514

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                   В. Овечкіна – головуючого,

                   Є. Чернова,

                   В. Цвігун

за участю представників:

- позивача         Н. Середа

- відповідача      Не з”явився

розглянув          ТОВ “Орбіта ЛТД”

касаційну скаргу

на постанову       Дніпропетровського апеляційного

                   господарського суду

у справі           № 17/66-9/514

за позовом         ВАТ “Криворізьке автотранспортне підприємство

                   14129”

до                 ТОВ “Орбіта ЛТД”

про   стягнення 84111,16 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням  господарського  суду  Дніпропетровської  області   від

17.09.2002  (суддя  Т.Стрілець)  позовні  вимоги  задоволені   у

повному обсязі, в тому числі стягнуто основний борг в сумі 75937

грн. 74 коп. , 3% річних у розмірі 4573 грн. 42 коп.

Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду

від  28.01.2003  (судді П. Павловський, Т.Ільєнок,  В.Белінська)

рішення   суду  по  цій  справі  залишено  без  зміни,  оскільки

відповідачем   визнана  заборгованість   по   договору   надання

автопослуг   (перевезення  по  графіку  працівників   позивача),

відповідач  не  виступає  ні в якості вантажовідправника,  ні  в

якості  перевізника,  а отже 6 місячний строк  встановлений  для

договору    перевезення    на    спірні    правовідносини     не

розповсюджується.

ТОВ   “Орбіта  ЛТД”  просить  скасувати  постанову  апеляційного

господарського суду від 28.01.2003 та рішення суду по цій справі

скасувати,  так як між позивачем та відповідачем  було  укладено

договір перевезення згідно ст. 358 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , судами

не надано належної оцінки такому доказу, як висновок експерта  з

інституту держави і права.

Вищий  господарський суд України у відкритому судовому засіданні

дослідив  матеріали  справи та вважає, що  касаційна  скарга  не

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторонами  укладено договір про надання автопослуг від  25.12.98

для  перевезення працівників відповідача на підставі  узгоджених

графіків роботи та схеми руху.

Вищий  господарський  суд  України виходячи  із  назви  та  умов

договору  не  вважає, що сторонами укладено договір перевезення,

так як перевізник не зобов’язувався перевезти пасажира до пункту

призначення  за встановлену плату за проїзд. Укладання  договору

перевезення  пасажира видачею відповідного квитка  або  багажною

квитанцією чи транспортною накладною згідно встановлених форм не

підтверджується.

Сторонами договору не є перевізник, відправник та одержувач.

Сума боргу відповідачем визнана.

При   таких   обставинах  касаційна  інстанція,   зазначає,   що

зобов’язання повинні виконуватись належним чином у відповідності

із ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .

Строк,  встановлений  для  подання касаційної  скарги  має  бути

поновлено, виходячи із змісту постанови Верховного суду  України

від 25.11.2003р.

Виходячи  з  викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-9,

111-11    Господарського    процесуального    кодексу    України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

1.Строк для подання касаційної скарги відновити.

2.Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського  суду

від  28.01.2003  у  справі № 17/66-9/514  та  рішення  суду  від

17.09.2002   залишити   без  зміни,  а  касаційну   скаргу   без

задоволення.