ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2004 Справа N 11/114
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Є.Борденюк - (головуючого),
М.Остапенка, В.Харченка,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного підприємця А.А.А.
на постанову від 17.11.2003
Харківського апеляційного господарського суду
у справі № 11/114
за позовом ПП А.А.А.
до АТВТ "ХХХ"
про стягнення 108983,21 грн.
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача А.А.А., Б.Б.Б. (дов. від 26.03.2001)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу
та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами у справі
27.04.99 укладений договір № 6 про часткову участь у будівництві
житлового будинку по вул. Ч-на, 99, згідно з яким ПП А.А.А.
зобов'язалася передати відповідачу будівельні матеріали на суму
38439 грн., а відповідач - передати житло за вказаною адресою за
ціною 617 грн. кв.м. у ІV кв. 1998р. загальною площею 62,3 кв.м.
ПП А.А.А. передала відповідачу будівельні матеріали та іншого
майна на суму 116093,77 грн., відповідач провів частковий
розрахунок на суму 85542,22 грн.
25.04.2001 сторонами підписана додаткова угода до договору, згідно
з якою відповідач зобов'язався сплатити ПП А.А.А. суму її частки у
розмірі 34596 грн. будівельними матеріалами за цінами червня
1999р. до 30 жовтня 2002р., а ПП А.А.А. зобов'язалася передати
одну з 3-кімнатних квартир по вул.Ч-на, 99.
Відповідач не виконав зобов'язання за додатковою угодою, а тому
23.12.2002 сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків, яким
встановлена заборгованість відповідача з непереданих будівельних
матеріалів на суму 30551,55 грн.
У заяві про уточнення позовних вимог ПП А.А.А. вказує, що
заборгованість відповідача з непереданих будівельних матеріалів
становить 27570,63 грн. Відповідно до вимог ч.2 ст.213 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
виконання відповідачем зобов'язання (передача
будматеріалів за цінами червня 1999р.) втратило для ПП А.А.А.
інтерес, а тому підлягають до стягнення збитки у розмірі 97799,25
грн. як різниця ціни на будівельні матеріали станом на 01.12.2002
порівняно з червнем 1999р.
Рішенням господарського суду Сумської області від 16.09.2003
(суддя В.Кіяшко) позовні вимоги задоволені у розмірі 21774,90 грн.
У решті позову - відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що за актом звірки взаєморозрахунків
від 15.04.2003 заборгованість відповідача перед позивачем складає
21774,90 грн. Зазначена заборгованість підтверджується також
оціненими судом доказами, що подані сторонами.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
17.11.2003 (колегія суддів: Ю.Могилєвкін, В.Пушай, О.Плужник)
рішення у справі скасоване, у позові відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що 25.04.2001 між сторонами
укладена додаткова угода, згідно якої відповідач зобов'язався
погасити заборгованість у розмірі 34956 грн. будівельними
матеріалами за цінами червня 1999р., а ПП А.А.А. - передати
3-кімнатну квартиру за адресою: м. Н-ськ. вул.Ч-на, 99 загальною
площею 62,3 кв.м. Згідно з актом звірки взаєморозрахунків
заборгованість відповідача складає 30551,55 грн. Отже, зважаючи на
умови додаткової угоди від 25.04.2001 грошових зобов'язань сторони
не мали.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ПП А.А.А. посилається на
неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права
щодо втрати нею інтересу до виконання відповідачем зобов'язання з
причини прострочення ним такого виконання, у зв'язку з чим позов
заявлений про стягнення збитків.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що постанова у справі підлягає до скасування, а рішення
слід залишити без зміни, виходячи з такого.
Відповідно до положень ст.231 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, якщо продавець
на порушення договору не передає покупцеві продану річ, покупець
вправі відмовитись від виконання договору, а також сторони вправі
замінити одне зобов'язання іншим (ст.220 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
).
Підписана сторонами додаткова угода від 25.04.2001 до договору № 6
від 27.04.99 є підставою вважати, що сторони погодилися на заміну
зобов'язання.
Відповідно до умов додаткової угоди, позивач передає відповідачу в
рахунок будівельних матеріалів на суму 34956 грн. одну 3-кімнатну
квартиру, а відповідач зобов'язується розрахуватися з позивачем
будматеріалами на цю суму. В матеріалах справи відсутні посилання
сторін на виконання позивачем зобов'язань за додатковою угодою.
Зважаючи на те, що в подальшому сторонами підписаний акт звірки
розрахунків, за яким значиться грошова заборгованість відповідача
перед позивачем, то такий акт слід розцінювати як наступну заміну
сторонами зобов'язання. А тому висновок суду апеляційної інстанції
про те, що між сторонами відсутні грошові зобов'язання є
помилковим.
Так як рішенням у справі встановлена фактична заборгованість
відповідача перед позивачем за наявними у справі доказами, то
відповідно до вимог ст.111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не може вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9-111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємця А.А.А. задовольнити
частково.
Постанову від 17.11.2003 Харківського апеляційного господарського
суду у справі № 11/114 скасувати.
Рішення від 16.09.2003 господарського суду Сумської області у
справі № 11/114 залишити без зміни.
Головуючий Є.Борденюк
Судді М.Остапенко
В.Харченко