ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2004 Справа N 2-5/4178.1-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Є. Борденюк,
суддів: В. Харченка, М. Остапенка,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"XXX"
на постанову від 11.11.2003
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі № 2-5/4178.1-2003
за позовом Відкритого акціонерного товариства "QQQ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"XXX"
треті особи: Акціонерне товариство закритого типу
"YYY";
Товариство з обмеженою відповідальністю
"ZZZ"
про повернення майна з чужого незаконного
володіння у сумі 124061 грн. та визнання
недійсними установчих документів
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача А.А.А. (дов. від 10.02.2004)
відповідача Б.Б.Б. (директор), В.В.В. (дов. від 23.02.2004)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
За зміненим предметом позову ВАТ "QQQ" просить визнати на підставі
статті 48 Цивільного кодексу України недійсними ( 1540-06 ) (1540-06)
:
установчий договір про створення ЗАТ "XXX" від 10.06.1999 р.,
підписаний представником позивача та представником ЗАТ "YYY";
установчий договір про створення ЗАТ "XXX" від 22.02.2000 р.,
підписаний представником позивача та представником ТОВ "ZZZ";
установчий договір про створення ТОВ "XXX" від 03.10.2000 р.;
зміни та доповнення № 1 до установчого договору ТОВ "XXX" від
06.12.2000 р., а також зобов'язати відповідача повернути позивачу
майно, відповідно до доданого переліку, переданого в уставний фонд
ТОВ "XXX" на суму 124061 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішенням загальних зборів
акціонерів позивача від 12.05.1999 р. вирішено створити акціонерне
товариство, дочірнє підприємство.
Голові правління позивача доручено провести пошук інвестора, доля
якого в новоствореному підприємстві не повинна перевищувати 40
відсотків та підписати установчі документи від імені позивача.
Зазначене рішення було прийняте 3/4 голосів акціонерів, які були
присутніми на зборах.
Згідно пункту 12.11 абзацу 3 Статуту позивача голова правління має
право розпоряджатися майном позивача в розмірі, що не перевищує
500 мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої в
установленому порядку.
10.06.99 голова правління позивача разом з представником АТЗТ
"YYY" підписав від імені позивача установчий договір про створення
ЗАТ "XXX", відповідно до якого внесок позивача в новостворене
підприємство складає 1200000 грн. Внесок переданий до статутного
фонду 23.06.2000 р., що підтверджується актом приймання -
передачі.
На момент передачі майна Законом України "Про встановлення
величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної
заробітної плати на 1999 рік" ( 366-14 ) (366-14)
встановлена мінімальна
заробітна плата в розмірі 74 грн., а тому голова правління
позивача міг розпоряджатися майном, що не перевищує розміру 37000
грн.
22.02.2000 р. за рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ "XXX"
(протокол № 3) АТЗТ "YYY" вийшло зі складу акціонерів та до складу
акціонерів прийнятий новий учасник - ТОВ "ZZZ". При цьому уставний
фонд ЗАТ "XXX" зменшений до 253190 грн., а доля позивача в ньому
склала 49 відсотків або 124061 грн. Майно на суму 1075939 грн.
актом приймання - передачі від 28.02.2000 р. повернуто позивачу.
На підставі рішення загальних зборів акціонерів 22.02.2000 р.
підписаний новий установчий договір про створення ЗАТ "XXX" між
позивачем та ТОВ "ZZZ".
03.10.2000 р. за рішенням загальних зборів засновників (протокол
№ 8) ЗАТ "XXX" реорганізована в ТОВ "XXX" і цього ж дня підписаний
відповідний установчий договір.
Отже, створення господарського товариства відповідача відбулося за
фактом перевищення головою правління позивача своїх повноважень, а
тому такі установчі договори є недійсними на підставі статті 48 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
24.07.2003 (суддя М. Гаврилюк) позовні вимоги задоволені частково.
Визнаний недійсним пункт 3.1 Установчого договору ЗАТ "XXX" від
10.06.1999 р., укладеного між позивачем та АТЗТ "YYY" в частині "
внесок ВАТ "QQQ" складає 1200000 грн."
Визнаний недійсним установчий договір про створення ЗАТ "XXX" (в
новій редакції) від 22.02.2000 р., укладений між позивачем та ТОВ
"ZZZ" та установчий договір про створення ТОВ "XXX" від 03.10.2000
р., укладений між тими ж сторонами.
Провадження у справі в частині визнання недійсними змін та
доповнень № 1 до установчого договору про створення ТОВ "XXX" від
06.12.2000 р., укладеного між ВАТ "QQQ" та К.К.К. припинене.
Зобов'язано відповідача передати позивачу майно за переліком на
суму 87051 грн. 00 коп.
В решті позову відмовлено.
Рішення суду в частині визнання недійсним пункту 3.1 Установчого
договору ЗАТ "XXX" від 10.06.1999 р., відповідно до якого внесок
позивача у статутний фонд новоствореного товариства складає
1200000 грн., мотивоване перевищенням повноважень голови правління
позивача на підписання установчих документів з огляду на
встановлені статутом товариства обмеження щодо розпорядження
майном на суму, яка не перевищує 37000 грн.
В рішенні також зазначено, що підписаний 22.02.2000 р. установчий
договір про створення ЗАТ "XXX" про зменшення статутного фонду та
визначення внеску позивача в розмірі 49 відсотків або 124061 грн.
суперечить статті 41 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
, відповідно до положень якої реорганізація та
ліквідація дочірніх підприємств відноситься до виключеної
компетенції вищого органу управління товариством. За таких підстав
визнано недійсним установчий договір від 03.10.2000 р., за яким
відбулася реорганізація закритого акціонерного товариства на
товариство з обмеженою відповідальністю.
Судом також встановлено, що зміни та доповнення № 1 до установчого
договору ТОВ "XXX" від 06.12.2000 р. підписані однією із сторін,
якою є фізична особа - К.К.К., а оскільки рішення в частині
визнання недійсним зазначеного документу може вплинути на його
права та охоронювані законом інтереси, провадження у справі в цій
частині підлягає припиненню на підставі пункту 1 статті 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
11.11.2003 (колегія суддів: Н. Горошко, Г. Прокопанич, В. Плут)
рішення у справі залишене без зміни з тих же мотивів.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, ТОВ "XXX" посилається на порушення господарськими судами
першої та апеляційної інстанції норм матеріального права стосовно
визначення вищим органом позивача - загальними зборами повноважень
голови правління на розпорядження майном товариства, а також
визначених Законом України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
підстав реорганізації відповідача.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що рішення та постанова у справі прийняті у
відповідності з нормами матеріального та процесуального права,
підстав для їх зміни не вбачається, виходячи з такого.
Оскільки відповідно до пункту 12.11. абзацу 3 Статуту "QQQ" голова
правління має право розпоряджатись майном товариства в розмірі, що
не перевищує 500 мінімальних розмірів заробітної плати,
встановленої чинним законодавством, (тобто на момент спірних
правовідносин - 37000 грн.), а згідно пункту 3.1 Установчого
договору ЗАТ "XXX" від 10.06.1999 р. внесок ВАТ "QQQ" у статутний
фонд новоствореного товариства складає 1200000 грн., господарські
суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку
про невідповідність вказаного договору в цій частині вимогам
закону.
Частиною 4 статті 41 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
передбачено, що до компетенції загальних зборів
належить, зокрема, створення, реорганізація та ліквідація дочірніх
підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та
положень. Вказані нормативні положення знайшли своє відображення
також і в пункті 10.2 Статуту Відкритого акціонерного товариства
"QQQ".
З огляду на те, що рішення про реорганізацію дочірнього
підприємства було прийняте без погодження з загальними зборами
акціонерів товариства, установчий договір від 03.10.2000 р. про
створення ТОВ "XXX", укладений позивачем з ТОВ "ZZZ" обґрунтовано
визнано судами недійсним, а в частині змін та доповнень до
договору від 06.12.2000р., де стороною є фізична особа -
громадянин Самарін В. Ю. - судами правомірно припинено провадження
у справі на підставі пункту 1 статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з огляду на
непідвідомчість спору в цій частині господарським судам.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
залишити без задоволення.
Постанову від 11.11.2003 Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі № 2-18/73-2002 залишити без зміни.
Головуючий, суддя Є. Борденюк
Судді: В. Харченко
М. Остапенко