ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.02.2004 Справа N 10/469
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
„Хмельницькмолпром”
на постанову від 11.11.2003р.
Житомирського апеляційного
господарського
у справі № 10/469 господарського суду
Хмельницької області
за позовом Державної податкової інспекції у
м. Хмельницьку
До 1)Відкритого акціонерного товариства
„Хмельницькмолпром”
2)Приватного сільськогосподарського
підприємства „Полква”
про визнання недійсною угоди
3-я особа Дочірнє підприємство „Агропрогрес”
м. Київ
За участю представників:
позивача: не з’явилися
3-ої особи: Драч В.М., Жданкіна Л.К.
відповідача – 1: Леськов В.П. , представник за
довіреністю
відповідача – 2: не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2003
р. (колегія суддів у складі: Балац Н.О., Танасюк О.Є., Радченя
Д.І.), яке залишено без змін постановою Житомирського
апеляційного господарського суду від 11.11.2003р. (колегія
суддів у складі: Веденяпін О.А., Голубєва Г.К., Майор Г.І.),
позов Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
задоволено – визнано недійсною угоду від 11.10.2001р., укладену
між ВАТ „Хмельницькмолпром” та ПСП „Полква” про передачу в
рахунок погашення заборгованості ВАТ„Хмельницькмолпром” на суму
4900000 грн. обладнання відповідно до додатку № 1 до вказаної
угоди. Стягнуто з ВАТ „Хмельницькмолпром” в доход державного
бюджету України 42 грн. 50 коп. державного мита та на користь
Державного підприємства „Судовий інформаційний центр” суму 59
грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу. Стягнуто з ПСП „Полква” в доход державного
бюджету України 42 грн. 50 коп. державного мита та на користь
Державного підприємства „Судовий інформаційний центр” суму 59
грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2003
р. мотивоване тим, що укладена між ВАТ „Хмельницькмолпром” та
ПСП „Полква” угода від 11.10.2001 р. суперечить п.п. 8.6.1 та
п.п. 8.6.5 п. 8.6 Закону України „Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки відчужене ВАТ
„Хмельницькморлпром” обладнання знаходилось в податковій
заставі, операція по розпорядженню цим обладнанням підлягала
письмовому узгодженню з податковим органом.
Постанова Житомирського апеляційного господарського суду від
11.11.2003 р. про залишення рішення Господарського суду
Хмельницької області від 08.04.2003 р. без змін, а апеляційної
скарги ВАТ „Хмельницькмолпром” – без задоволення, мотивована
тим, що оспорювана угода від 11.10.2001 р. правомірно визнана
недійсною згідно ст. 48 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
у
зв’язку з її невідповідністю п.п. 8.6.1, 8.6.2 п. 8.6 ст. 8
Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
. Прийняття Закону України „Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” не скасовує та не змінює записи в державному
реєстрі застав рухомого майна про те, що все рухоме майно і
майнові права ВАТ „Хмельницькмолпром” перебувають у податковій
заставі. Надані ВАТ „Хмельницькмолпром” письмові погодження
операції з активами за угодою від 11.10.2001 р. від ДПІ у
Волочиському районі, Славутської ОДПІ, Ізяславської МДПІ,
Шепетівської ОДПІ, Красилівської МДПІ, Старосинявського
відділення Летичівської МДПІ не прийняті апеляційним судом до
уваги, оскільки таке узгодження здійснено після винесення
рішення судом першої інстанції. На думку апеляційного
господарського суду, звернення ДПІ у м. Хмельницьку з позовом
про визнання угоди недійсною згідно ст. 48 Цивільного кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
відповідає повноваженням органів податкової
служби, передбаченим п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну
податкову службу в Україні”, так як застосування наслідків,
вказаних в ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
можуть змінити
податкові зобов’язання, контрольовані органами податкової
служби.
19.11.2003р. ВАТ „Хмельницькмолпром” подало до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 11.11.2003 р.
та рішення Господарського суду Хмельницької області від
08.04.2003 р., просить рішення суду першої та постанову суду
апеляційної інстанцій скасувати і постановити нове рішення, яким
в задоволенні позову ДПІ у м. Хмельницьку відмовити. Касаційна
скарга обгрунтовується доводами про неправильне застосування
Господарським судом Хмельницької області та Житомирським
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права, зокрема, в частині повноважень органів
державної податкової служби, до яких відноситься подання до
господарських судів позовів про визнання угод недійсними і
стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами.
Скаржник вважає, що приписами п. 11 ст. 10 Закону України „Про
державну податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
передбачено
право податкових органів звертатися до господарських судів із
позовними вимогами про визнання угод недійсними виключно на
підставі ст. 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
. Судами не
вирішувалось питання про застосування передбачених ч. 2 ст. 48
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
наслідків. ВАТ
„Хмельницькмолпром” мотивувало касаційну скаргу тим, що
неналежне виконання обов’язків, які не становлять змісту угоди,
а саме несвоєчасність наступного податкового узгодження операцій
з активами після укладення угоди, не є підставою для визнання
угоди недійсною. Скаржник також вважає, що Житомирським
апеляційним господарським судом неправомірно відхилено письмові
погодження операцій з активами за угодою від 11.10.2001 р.,
надані ДПІ у Волочиському районі, Славутської ОДПІ, Ізяславської
МДПІ, Шепетівської ОДПІ, Красилівської МДПІ, Старосинявського
відділення Летичівської МДПІ.
Судова колегія Вищого господарського суду України, розглянувши
матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши
юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення,
дослідивши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального
права, вважає, що касаційна скарга ВАТ „Хмельницькмолпром”
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 11.10.2001 р. між ВАТ „Хмельницькмолпром”
і ПСП „Полква” було укладено угоду про передачу в рахунок
погашення заборгованості ВАТ „Хмельницькмолпром” в сумі 4900000
грн. обладнання згідно додатку № 1 до угоди. Вказане обладнання
на момент його відчуження ВАТ „Хмельницькмолпром” знаходилось в
податковій заставі (запис № 61-258 від 22.03.99 р. в Державному
реєстрі застав рухомого майна), по Теофіпольському відділенні
Красилівської МДПІ (запис № 11), Волочиської МДПІ (запис № 1),
Ізяславської МДПІ (запис № 10), а також все майно ВАТ
„Хмельницькомолпром” в цілому (записи №№ 2,3, 13).
Колегія суддів зазначає, що статтею 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
на господарський суд покладено обов’язок щодо всебічного,
повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин
справи в їх сукупності.
Задовольняючи на підставі вказаних фактів позовні вимоги ДПІ у
м. Хмельницьку, Господарський суд Хмельницької області та
Житомирський апеляційний господарський суд, залишивши рішення
суду першої інстанції без змін, не врахували, що відповідно до
частини другої ст. 48 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
суди
були зобов’язані застосувати передбачені вказаною нормою
наслідки, а саме зобов’язати кожну з сторін повернути другій
стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути
одержане в натурі – відшкодувати його вартість у грошах.
Житомирський апеляційний господарський суд, посилаючись на те,
що визнання угоди від 11.10.2001р. недійсною за своїми
наслідками може змінити податкові зобов’язання, які
контролюються органами податкової служби, не встановив, яким
чином вказані наслідки впливатимуть на податкові зобов’язання
сторін угоди та сприятимуть захисту інтересів держави, та не
застосував такі наслідки.
Також, Господарський суд Хмельницької області, Житомирський
апеляційний господарський суд не дали оцінки посиланням ВАТ
„Хмельницькмолпром” на те, що зазначене обладнання передавалось
в подальшому як предмет інших угод, не дослідили відповідних
доказів, не перевірили можливість застосування правових
наслідків, передбачених ч. 2 ст. 48 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
. Крім того, судовими інстанціями не з'ясовувалось,
чи виконувалась першим та другим відповідачами спірна угода.
Наведене свідчить про неповне дослідження в рішенні місцевого та
постанові апеляційного господарського суду обставин справи, що
мають значення для правильного вирішення спору.
У зв'язку з цим, судові рішення, як такі, що постановлені з
порушенням частини 1 ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підлягають скасуванню, а справа –
передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене, вжити всі передбачені законом засоби для
всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи,
прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
„Хмельницькмолпром” задовольнити частково.
2. Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
11.11.2003р. та рішення Господарського суду Хмельницької області
від 08.04.2003р. у справі № 10/469 скасувати.
3. Справу № 10/469 передати на новий розгляд до Господарського
суду Хмельницької області.