ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
23.02.2004                               Справа N 2-8/11921-2003
 
  Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого - судді
суддів
 
розглянувши у відкритому       Сакського міжрайонного прокурора
судовому засіданні касаційне
подання
 
на постанову                   Севастопольського апеляційного
                               господарського суду від 19.11.2003
 
у справі                       №   2-8/11921-2003
 
господарського суду            Автономної Республіки Крим
 
за позовом                     Сакського міжрайонного прокурора в
                               інтересах держави в особі Сакської
                               районної Ради
 
до                             Туристський лікувально-оздоровчий
                               центр "М"
 
про                            визнання договору недійсним,
 
                   за участю представників від:
 
позивача     не з'явились
відповідача  не з'явились
прокурора
 
Рішенням   господарського суду  Автономної  Республіки  Крим  від
18.08.2003 в позові відмовлено.
 
Постановою Севастопольського  апеляційного господарського суду від
19.11.2003 рішення господарського суду Автономної Республіки  Крим
від  18.08.2003 залишено без змін,  а апеляційне подання Сакського
міжрайонного прокурора - без задоволення.
 
Сакський міжрайонний прокурор,  звертаючись з касаційним поданням,
просить   скасувати   постанову   Севастопольського   апеляційного
господарського суду  від  19.11.2003  та  прийняти  нове  рішення,
вважає,   що   апеляційним   господарським  судом  порушено  норми
матеріального та процесуального  права,  з  підстав  викладених  у
касаційній скарзі.
 
Заслухавши представника   відповідача,  проаналізувавши  матеріали
справи та касаційної скарги, перевіривши правильність застосування
місцевим  та апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права,  колегія суддів Вищого  господарського  суду
України,
 
                       В С Т А Н О В И В :
 
Сакський міжрайонний  прокурор,  звертаючись з позовом в інтересах
Сакської  районної  ради  до  Туристичного  лікувально-оздоровчого
центру "М",  просить визнати недійсним з моменту укладання договір
купівлі-продажу  щитового  будинку  (лит.Е)  за  адресою  Лакський
район,   від   22.12.2000,  укладений  Фондом  комунального  майна
Сакського району та відповідачем у цій справі; повернути сторони у
початковий стан; зобов'язати відповідача повернути щитовий будинок
(лит Е) Сакській районній  раді,  посилаючись  на  ст.ст.  48,  58
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Апеляційний господарський   суд,   підтримуючи  рішення  місцевого
господарського суду про відмову  в  позові,  дійшов  висновку,  що
доводи  прокурора,  викладені  в  апеляційному подані на підтримку
позовних вимог про  визнання  недійсним  договору  купівлі-продажу
спірного майна,  укладеного в процесі приватизації,  не підлягають
задоволенню,  так як акти державних органів,  в тому числі рішення
Сакської районної ради,  розпорядження Сакської районної державної
адміністрації,  на підставі яких був виданий наказ  №  0И-07  щодо
прийняття  рішення  про  приватизацію не житлового приміщення,  на
момент  розгляду  спору  не  визнані   в   установленому   порядку
недійсними.
 
Також, апеляційний  господарський суд визнав безпідставними вимоги
прокурора про визнання  спірної  угоди  недійсною,  як  такої,  що
укладена  з метою завідомо суперечною інтересам держави,  оскільки
прокурором  та  позивачем  не   було   представлено   доказів   на
підтвердження  того,  що продаж комунального майна здійснено нижче
вартості,  встановленої у відповідності з Методикою оцінки,  тобто
відсутні підстави вважати, що в результаті укладеної угоди державі
завдано матеріальної шкоди.
 
Колегія суддів Вищого  господарського  суду  України,  перевіривши
матеріали   справи  та  висновки,  встановлені  судом  апеляційної
інстанцій,  їх відповідність чинному законодавству,  приходить  до
висновку, що касаційне подання Сакського міжрайонного прокурора не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Як вбачається з матеріалів справи,  за  договором  купівлі-продажу
будівлі   (споруди,  приміщення)  шляхом  викупу  від  22.12.2000,
укладеного між  Фондом  комунального  майна  Сакського  району  та
Туристичним   лікувально-оздоровчим  центром  "М",  до  останнього
перейшло право власності  77/1000  ідеальних  долів  домоволодіння
(лит Е - одноповерхова будівля спального корпусу 1980 р.  введення
в експлуатацію), розташованого за адресою: АР Крим.
 
Відповідно експертної   оцінки,   затвердженої    наказом    Фонду
комунального  майна  Сакського  району  №  ОИ-08  від  18.12.2000,
вартість відчужуваної долі домоволодіння складає 20 855,  00 грн.,
яка фактично є ціною зазначеного договору (п.1.4 Договору).
 
Правовідносини між  сторонами  спірної  угоди  виникли  в  процесі
проведення   приватизаційної   процедури,   а   саме    проведення
приватизації об'єкта комунального майна шляхом викупу.
 
Згідно частини сьомої статті 7 "Про приватизацію державного майна"
( 2163-12 ) (2163-12)
         продаж майна,  яке перебуває у  комунальній  власності
здійснюється органами,  створюваними відповідними місцевими радами
та їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.
 
Так, розпорядженням  Сакської  районної  державної   адміністрації
Автономної  Республіки  Крим  від  16.03.1998  № 114 "Про визнання
права власності на об'єкти Сакського району в с. Штормове" визнано
за  представництвом  Фонду  державного майна Автономної республіки
Крим в Сакському районі (органом приватизації) право власності  на
об'єкти комунальної власності, в тому числі на спірний об'єкт (пп.
"а" п. 1).
 
Розпорядженням Сакської    районної    державної     адміністрації
Автономної  Республіки Крим від 17.03.1998 № 115 "Про затвердження
доповнень до списку  об'єктів  комунальної  власності  району,  що
підлягають  приватизації  в  1998  р.",  затверджено представлений
районним органом приватизації - представництвом  Фонду  державного
майна  Автономної  республіки  Крим  в Сакському районі додатковий
список  об'єктів  комунальної  власності   ради,   що   підлягають
приватизації в 1998 р., в тому числі спірний об'єкт ( п. 3 Додатку
№ 1).
 
На підставі договору оренди комунального майна  Сакської  районної
ради  Автономної  Республіки  Крим від 02.06.2000,  укладеного між
представництвом Фонду державного майна Автономної Республіки  Крим
в  Сакському  районі  та туристичним лікувально-оздоровчим центром
"М",  останньому передано в  оренду  індивідуальновизначене  майно
Сакської  районної  ради Автономної Республіки Крим,  в тому числі
спірний об'єкт (пп.  1.1 п.  1  Договору)  з  правом  приватизації
орендованого майна (пп. 5.4 п. 5 договору).
 
Наказом Фонду  комунального  майна  Сакського  району  № ОИ-07 від
08.12.2000 "Про прийняття рішення про  приватизацію  не  житлового
приміщення  Сакської  районної  ради" надано дозвіл відповідача на
приватизацію спірного об'єкту.
 
Вирішуючи спори про визнання угод  недійсними,  господарський  суд
повинен встановити наявність тих обставин,  з якими закон пов'язує
визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме:
відповідність змісту угод вимогам закону;  додержання встановленої
форми угоди;  правоздатність сторін за угодою;  у  чому  конкретно
полягає  неправомірність  дій  сторін та інші обставини,  що мають
значення для правильного вирішення спору.
 
Місцевим господарським судом та  апеляційним  господарським  судом
встановлено, що спірний договір купівлі-продажу комунального майна
здійснено сторонами  у  повній  відповідності  з  нормами  діючого
законодавства України,  а саме, договір нотаріально посвідчено, як
того вимагає Закону України "Про приватизацію невеликих  державних
підприємств"  ( 2171-12  ) (2171-12)
        ;  сторонами  досягнуто  згоди  по всім
істотним умовам; договір підписано уповноваженими особами.
 
Разом з тим,  наявність рішення Сакської районної ради  Автономної
Республіки  Крим  від  02.11.2001  № 376 "Про скасування рішення 9
сесії Сакської районної ради 23 скликання від 30.06.2000 "Про Фонд
комунального   майна   Сакської   району"  щодо  ліквідації  Фонду
комунального майна Сакського району,  не може слугувати  підставою
для  визнання недійсними угод,  укладеними цим органом за час його
діяльності,  оскільки виходячи зі змісту цього рішення вбачається,
що Фонд ліквідовано як юридичну особу з 02.01.2002 (п. 2 Рішення),
а керівника Фонду - Л-ка В.С.  звільнено від займаної посади  -  з
31.12.2001  (п.  3 Рішення).  В той же час,  спірна угода укладена
22.12.2000.
 
Виходячи з  норм  діючого  на  час  виникнення  спірних   відносин
законодавства,  ст.  6,  34  Закону  України  "Про  підприємства в
Україні" ( 887-12  ) (887-12)
        ,  частини  19  ст.  8  Закону  України  "Про
підприємництво"  ( 698-12 ) (698-12)
        ,  якими передбачено,  що підприємство
вважається створеним з дня його державної реєстрації, а ліквідація
підприємства  вважається  завершеною  з  моменту виключення його з
Державного  реєстру  України,  відсутні  будь-які  посилання,   на
можливість  порушення питань про визнання угод недійсними з причин
безпосередньо пов'язаних з ліквідацією підприємства.
 
Пред'являючи позов до господарського суд, прокурор, посилаючись на
норму ст. 48 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , обґрунтовує свою
позицію з цього питання тим,  що  вказана  угода  порушує  майнові
інтереси  держави  в особі Сакської районної ради,  оскільки майно
Сакської районної ради продано з порушенням  вимог  закону,  що  в
свою  чергу  позбавляє  можливості  законного  власника - Сакської
районної ради, розпоряджатися своїм майном.
 
Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені  ст.  48
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  за якою недійсною визнається
угода,  що не відповідає вимогам закону.  Правові  наслідки  таких
угод  настають  лише у вигляді повернення сторін у початковий стан
або в інших формах, передбачених законом.
 
В той же час,  виходячи зі змісту позовних вимог, прокурор просить
господарський  суд,  внаслідок  визнання  угоди недійсною привести
сторони у початковий стан  та  зобов'язати  відповідача  повернути
спірний   об'єкт   позивачу,   тобто   застосувати   односторонньо
реституцію,   однак,   належного   обґрунтування   такої   позиції
прокурором та позивачем не надано.
 
Також, викликає   сумнів   правомірність  кваліфікації  прокурором
спірних   правовідносин   за   ст.  48  Цивільного  кодексу   УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  оскільки мотивація позову з "посиланням на порушення
інтересів  держави  в  особі  позивача",  фактично  підпадає   під
кваліфікацію ст. 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, постанова
Севастопольського  апеляційного  господарського  суду   відповідає
вимогам  діючого  законодавства,  тому  підстав  для  її  зміни чи
скасування не вбачається.
 
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1 ст.
111-9,  111-11  Господарського    процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційне подання Сакського міжрайонного прокурора від  18.12.2003
№  6089  залишити  без задоволення,  а постанову Севастопольського
апеляційного     господарського   суду  від  19.11.2003  у  справі
№ 2-8/11921-2003 - без змін.