ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2004 Справа N 29/93
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
розглянув Державної податкової інспекції у
касаційну скаргу Оболонському районі м. Києва
на постанову від 06.08.2003
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 29/93
господарського суду м. Києва
за позовом дочірнього підприємства "Т"
до Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача
В С Т А Н О В И В:
В січні 2003 року дочірнє підприємство "Т" пред'явило в суді позов
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
№ 0000582307/1 від 10.01.2003 в частині визначення податкового
зобов'язання по податку на додану в сумі 38687,0 грн. та штрафних
санкцій в сумі 9921,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що згідно договору про
пайову участь в будівництві від 28.09.1999 між ним та ВО "П"
позивач отримав квартиру № 73 в будинку № 3 в м. Києві, за яку
сплатив 232121,0 грн., в т.ч. ПДВ 38686,83 грн. отримавши
податкові накладні № 243 від 06.12.1999, № 245 від 08.12.1999,
№ 248 від 10.12.1999.
Розпорядженням Київської міськдержадміністрації № 1746 від
02.10.2000 придбана квартира переведена в нежиле приміщення, про
що 25.12.2001 видано свідоцтво про право власності на нежиле
приміщення.
У зв'язку з переведенням квартири до основних фондів підприємство
обґрунтовано включило до податкового кредиту в січні 2002 року
38687,0 грн.
В лютому 2003 року позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати
недійсним спірне податкове повідомлення в частині визначення
податкового повідомлення в сумі 38687,0 грн. та штрафних санкцій в
сумі 9671,75 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 15.05.2003 року в позові
відмовлено.
Відмовляючи в позові господарський суд виходив з того, що
підприємство не мало підстав для віднесення ПДВ вартості сплачених
коштів за квартиру до податкового кредиту, посилаючись на п. 1.4,
п. 1.5, п. 1.7 ст. 1, ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п.
п. 7.4.4 п. 7.4, п. п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
06.08.2003 рішення господарського суду скасовано і постановлено
нове рішення яким позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним
податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва № 0000582307/1 від 10.01.2003 в
частині нарахування та стягнення ПДВ в сумі 38687,0 грн. та
штрафних санкцій в сумі 9671,75 грн.
Скасовуючи рішення господарського суду і задовольняючи позов,
апеляційний господарський суд виходив з того, що "П" були складені
податкові накладні № 243 від 06.12.1999, № 245 від 08.12.1999,
№ 248 від 10.12.1999, в яких зазначено номенклатуру товару м2
житла загальною кількістю 77,15 кв.м., загальною вартістю 232121,0
грн., в т.ч. ПДВ 38686,83 грн., а тому апеляційний господарський
суд прийшов до висновку, що позивач правомірно відніс до
податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 38687,0 грн. сплачені в
ціні придбання квартири.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Оболонському
районі м. Києва просить постанову апеляційного господарського суду
скасувати та залишити без змін рішення господарського суду,
посилаючись на порушення ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного
періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих)
платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням
товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу
валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно п. п. 7.4.4 п. 7.4 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли
платник придбаває товари (роботи, послуги), вартість яких не
відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не
підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким
придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до
складу податкового кредиту не включаються.
Господарським судом встановлено, що позивач не визначав придбану
квартиру як основний виробничий фонд на підставі Інструкції з
бухгалтерського обліку балансової вартості основних фондів
( z0310-97 ) (z0310-97)
, затвердженої Наказом Мінфіну України № 159 від
24.07.1997 та не нараховував амортизаційні відрахування на
підставі п. п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
, а також не
відніс до податкового кредиту з податку на додану вартість в
грудні 1999 року суму ПДВ 38686,83 грн., враховуючи, що ДП "Т"
придбав товар, вартість якого не відноситься до валових витрат.
Відповідно до п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податкова накладна складається у момент виникнення
податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.
Згідно п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
датою
виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в
оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової
накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів
(робіт, послуг).
Враховуючи викладене, господарський суд прийшов до правильного
висновку, що переведення житлового фонду в нежитловий та дата
отримання свідоцтва про право власності на нежиле приміщення,
видане Київською міськдержадміністрацією 25.12.2001 та збільшення
вартості основних фондів за 1 квартал 2002 року нарахування
амортизації на зазначені приміщення з ІІ кварталу 2002 року не
надавали позивачу права на отримання податкового кредиту з ПДВ в
січні 2002 року.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському
районі м. Києва задовольнити.
Постанову від 06.08.2003 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 29/93 скасувати, залишивши без змін
рішення від 15.05.2003 господарського суду м. Києва у цій же
справі.