ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2004 Справа N 2/173
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. - головуюча,
Рибака В.В.,
Уліцького А.М.
за участю представників сторін:
від позивача Полтавцев В.І.- директор
від відповідача не з’явився
розглянувши матеріали Державної податкової інспекції у
касаційної скарги м. Ужгороді
на постанову від 04.11.03
Львівського апеляційного господарського
суду
у справі № 2/173
господарського суду Закарпатської області
за позовом ПП “Дакс”
до ДПІ у м. Ужгороді
про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.07.03
у справі № 2/173 позов ПП “Дакс” задоволено.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у
м. Ужгороді від 15.05.03 № 00001132341/0-821/23-1/25435207/7108
в частині визначення позивачу податкового зобов’язання з ПДВ в
сумі 4617 грн. та штрафних санкцій в сумі 2308,5 грн.
Суд свій висновок мотивував тим, що чинним законодавством не
передбачено зменшення суми податкового кредиту по товарних
залишках, придбаних платником ПДВ у разі його зняття з обліку
платника ПДВ в зв’язку з переходом на спрощену систему
оподаткування.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
04.11.03 рішення суду першої інстанції залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі ДПІ у м. Ужгороді просить скасувати
постанову апеляційної інстанції та відмовити позивачу в позові з
підстав неправильного застосування судовими інстанціями норм
матеріального права, зокрема, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.3 п. 7.4
ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Суть цих порушень скаржник визначає неврахуванні судом того, що
при переході позивача у справі на спрощену систему оподаткування
та припинення ним в зв’язку з цим сплати ПДВ, податковий кредит
позивача в періоді підлягає коригуванню на суму ПДВ, сплаченого
при придбанні товарно-матеріальних цінностей, які рахуються в
залишку та на недоамортизовану частину основних засобів станом
на 01.07.2000 (останній звітний період).
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити ухвалені
у справі рішення та постанову без змін, як такі, що повністю
відповідають вимогам законодавства.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представника позивача в судовому
засіданні, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права прийшла до висновку про відсутність
правових підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з
наступного.
Підставою донарахування позивачу податкового зобов’язання з ПДВ
була виявлена під час перевірки наявність у позивача податкового
кредиту в сумі 4617,32 грн., який припадає на недоамортизовану
частину основних засобів, станом на 01.07.2000, в зв’язку з
переходом позивача на спрощену систему оподаткування не може
бути відшкодований, оскільки позивач вже не буде платником
податку і придбані товари (роботи, послуги) не будуть
використовуватись в оподатковуваних операціях.
Згідно вимог п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, які належать до
сплати в бюджет або до відшкодування з бюджету, визначаються як
різниця між сумою податкових зобов’язань у зв’язку з продажем
товарів (робіт, послуг) у звітному періоді та сумою податкового
кредиту звітного періоду. З наведеного випливає, що дана норма
та вимоги п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, на які посилається
скаржник, передбачають порядок формування податкового кредиту в
звітному періоді, а не на майбутні податкові періоди.
Подана позивачем до податкового органу декларація за червень
2000р. відображає стан розрахунків з бюджетом по ПДВ і
відповідає документам первинного бухгалтерського обліку.
Посилання скаржника на необхідність проведення коригування
позивачем ПДВ в зв’язку з його переходом на спрощену систему
оподаткування є безпідставним і не відповідає чинному
законодавству, оскільки положення Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не містить вимог про зменшення
суми податкового кредиту по товарних залишках, придбаних
платником ПДВ, у разі зняття з обліку як платника ПДВ.
Зазначені обставини встановлені судовими інстанціями, свідчать
про повноту їх з’ясування та вірне застосування до них норм
матеріального права, спростовують доводи касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
04.11.03 у справі № 2/173 залишити без зміни, а касаційну скаргу
– без задоволення.