ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2004 Справа N 2-15/7443-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Уліцького А.М.
за участю представників сторін:
від позивача - Сирош А.А. дов. від 16.02.04 № 40
від відповідача - не з’явився
розглянувши матеріали ДПІ у м. Ялта
касаційної скарги
на постанову від 07.10.2003
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі № 2-15/7443-2003
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом санаторію “Сосновая роща”
ВАТ “Нижньовартовськнафтогаз”
до ДПІ у м. Ялта
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду АР Крим від 09.06.2003 у справі
№ 2-15/7443-2003 позов санаторію “Сосновая роща” задоволено.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ялта
№ 4192/23-1 від 20.11.2002 з тих підстав, що відповідач не довів
факту завищення позивачем валових витрат на суму 59945 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 07.10.2003 рішення суду першої інстанції залишено без змін з
тих же підстав.
У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення
та постанову зазначених судових інстанцій, як таких, що
суперечать нормам матеріального права, зокрема п. 16.4 ст. 16
Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
.
В позові відмовити.
Суть цього порушення скаржник визначає в тому, що на його
погляд, звітний період, протягом якого позивач міг виправити
допущені помилки при визначенні валових витрат в минулих звітних
періодах, повинен дорівнювати квартальному податковому періоду.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представника позивача в судовому
засіданні, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права прийшла до висновку про наявність правових
підстав для частковогозадоволення касаційної скарги виходячи з
наступного.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач оспорює висновки
відповідача про мовби - то необгрунтоване включення санаторієм
(позивачем) в склад валових витрат в 3-му кварталі 2001 року
суми 59945 грн., сплаченої ТОВ “Кармей-Україна” пл. дорученням
№ 26 від 12.01.2001 за медичні реактиви, отримані відповідно до
договору № 14-12/2000 від 14.12.2000 по витратній накладній
№ КУ-0000211 від 19.07.2001.
ТОВ “Кармей-Україна” по факту оплати у відповідності з п.п. 7.3
ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997 № 168/97 ВР (правило першої події)
виписало санаторію “Сосновая роща” податкову накладну № 0000014
від 29.01.2001 на суму 71934грн., в т.ч. ПДВ.
В зв’язку з цим позивач вартість цих медичних реактивів (59945
грн.) мав право включити до валових витрат в першому кварталі
2001 року.
Фактично позивачем такі дії вчинені в третьому кварталі 2001 р.
Відповідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(в подальшому
– Закон) датою збільшення валових витрат виробництва (обороту)
вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом
якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше; дата
списання коштів з банківського рахунку платника податку або дата
оприбуткування платником податку товарів.
Стаття 11 п.п. 11.1 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначає звітні періоди
– звітний (податковий) рік та звітний (податковий) квартал.
В склад валових витрат включаються суми будь-яких витрат,
сплачених (нарахованих) на протязі звітного періоду в зв’язку з
підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажу
продукції (робіт, послуг) та охороною праці (п.п. 5.2.1 п. 5.2
ст. 5 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
).
Відповідно з п.п. 5.2.7, п. 5.2 ст. 5 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
помилки при обліку витрат в минулих періодах, які виявлені в
звітному податковому періоді враховуються при визначенні
податкового зобов’язання звітного періоду, в якому вони
виявлені.
Це підтверджує правомірність дій позивача при включенні вартості
придбаних медичних реактивів до валових витрат в третьому
кварталі 2001 року.
Проте судовими інстанціями не досліджено наявність у санаторію
“Сосновая роща” статусу платника податків з урахуванням того, що
він є структурним підрозділом ВАТ “Нижньовартовськнафтогаз”, яке
в своїй діяльності користується як законодавством Російської
Федерації так і України.
Зазначене свідчить про неповноту встановлення судами першої та
апеляційної інстанції всіх обставин справи, що виключає
можливість вірного застосування до спірних правовідносин
податкового законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу задоволити частково.
2.Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 07.10.2003 та рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 09.06.03 у справі № 2-15/7443-2003
скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.