ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
19.02.2004 Справа N 3393-10/81
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.,
судді
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну Виробничого об’єднання “Комунар”, м. Харків
скаргу
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 25.09.2003р.
у справі № 3393-10/81 Господарського суду Сумської
області
за позовом Виробничого об’єднання “Комунар”, м. Харків
до 1) Виконавчого комітету Сумської міської ради
2) ДПІ у м. Суми
3) ТОВ “Підприємство “Рекон” в особі Сумської
філії
4) Виробничо-експидеційної фірми “Дефо”,
м. Суми
5) ТОВ “Сеаф”, м. Суми
за участю Покурора Сумської області
про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сумської
міськради від 15.01.02р., договору про передачу на реалізацію
безхозяйної будівлі та договорів купівлі-продажу нежитлового
приміщення та про повернення будівлі у державну власність
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача – Савченко А.М., представник за довіреністю
Гриценко М.П. , представник за довіреністю
Без’язичний М.Ф., представник за довіреністю
відповідача – 1: Мирошниченко Т.В., представник за довіреністю
відповідача – 2: Дмітрієв С.В., представник за довіреністю
Лисенко О.Т., представник за довіреністю
відповідача – 3: Тарасенко В.О., представник за довіреністю
відповідача – 4: Петренко Н.А., представник за довіреністю
відповідача – 5: Петренко Н.А., представник за довіреністю
Генеральної прокуратури – Клавкін М.В. (прокурор відділу)
В С Т А Н О В И В:
Виробниче об'єднання “Комунар” звернулося до господарського суду
Сумської області з позовною заявою про визнання недійсним
рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 30 від
15.01.2002р. “Про визнання будівлі СВТЦ “Берізка-Сервіс”
безхазяйною"; про визнання недійсним договору про передачу на
реалізацію безхазяйної будівлі, від 31.01.2002р., укладеного між
ДПІ у м. Суми (другим відповідачем) та ТОВ “Підприємство “Рекон”
в особі Сумської філії (третім відповідачем); про визнання
недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від
08.05.2002р., укладеного між третім відповідачем від імені
другого відповідача та виробничо-експедиційною фірмою “Дефо”
(четвертим відповідачем); про визнання недійсним договору
купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.06.2002р.,
укладеного між четвертим відповідачем та ТОВ “Сеаф” (п'ятим
відповідачем) та про повернення у державну власність
двоповерхової будівлі, розташованої за адресою м. Суми, пр.
м. Лушпи, 46, право повного господарського відання на яку
належить Виробничому об’єднанню “Комунар”.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 15.10.2002 р.
у справі № 3393-10/81 (суддя Левченко П. І.) позов задоволено
повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
19.02.2003р. апеляційну скаргу було задоволено, рішення
Господарського суду Сумської області від 15.10.2002р. скасовано
і у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.03р.,
справу направлено до Харківського апеляційного господарського
суду на новий розгляд на підставі п. 2 ст. 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
25.09.2003р. (колегія суддів Л.В.Слюсаренко, С.С.Бур’янова,
В.В.Лакізіна) апеляційну скаргу задоволено, рішення
Господарського суду Сумської області від 15.10.2002р. скасовано
і у задоволенні позову відмовлено.
Виробниче об’єднання “Комунар” звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати Постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 25.09.2003р., а рішення Господарського суду Сумської
області від 15.10.2002 р. у справі № 3393-10/81 залишити в силі.
15.01.2004р. в судовому засіданні касаційної інстанції
оголошувалась перерва до 19.02.2004р.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням виконавчого комітету
Сумської міської ради від 15.01.2002 року № 30 “Про визнання
будівлі СВТЦ “Берізка-Сервіс” безхазяйною” була визнана
безхазяйною двоповерхова будівля СВТЦ “Берізка-Сервіс”, що
розташована за адресою: м. Суми, проспект М.Лушпи 46, яка на
думку відповідача “згідно протоколу на сьогоднішній день не має
власника і передана на відповідальне зберігання директору СВТЦ
“Берізка-Сервіс” Дойнікову В.Б.”. Цим же рішенням відповідач
доручив ДПІ в м. Суми реалізувати вказану будівлю в доход
держави в установленому законом порядку.
31.01.2002 року ДПІ в м. Суми уклало договір з ТОВ “Підприємство
РЕКОН” про передачу на реалізацію безхазяйної будівлі,
розташованої за адресою: м. Суми, пр. Лушпи, 46.
08.05.2002 року ТОВ “Підприємство РЕКОН” в особі директора
Сумської' філії Тарасенка В.О., що діяло від імені ДПІ в
м. Суми, продало виробничо-експедиційній фірмі “Дефо” (приватне
підприємство) двоповерхову будівлю не житлових приміщень, що
знаходиться в місті Суми пр.М.Лушпи 46.
14.06.02 року Виробничо-експидеційною фірмою “Дефо” укладено з
ТОВ “Сеаф”, м. Суми договір купівлі - продажу двоповерхової
будівлі, розташованої в м. Суми на пр. м. Лушпи, 46
Виробниче об’єднання “Комунар” (позивач) вважає незаконними
рішення виконавчого комітету Сумської міськради від 15.01.02р.,
договір про передачу на реалізацію безхозяйної будівлі та
договори купівлі-продажу нежитлового приміщення, оскільки право
повного господарського відання на спірну будівлю належить ВО
“Комунар” та є власністю держави.
В підтвердження права повного господарського відання на спірну
будівлю позивач посилається на:
- прийняття будівлі державною приймальною комісією згідно з
актом від 25.03.1988р., затвердженим рішенням Зарічного
райвиконкому м. Суми 31.03.1988р.;
- надання спірної будівлі Харківському виробничому об'єднанню
“Радіореле” у відповідності до рішення виконкому Сумської
міської ради № 118-р від 03.09.1987р.;
- наказ Національного космічного агентства України № 103 від
20.06.2001р. про перепідпорядкування Сумського техно-торгового
центру “Берізка";
- на передачу з балансу ХВТФ “Берізка-Сервіс” на баланс
ВО"Комунар” цілісного майнового комплексу Сумського
техно-торгового центру “Берізка-Сервіс";
- акт приймання-передавання Сумського техно-торгового центру
“Берізка-Сервіс” на баланс позивача від 01.10.2001р.;
- договір № 699 на водопостачання та прийом стічних вод від
01.12.2001 року, укладеним між Сумським держаним комунальним
підприємством “Міськводоканал” та СВТЦ “Берізка -Сервіс” (філія
ВО “Комунар”);
- договір на користування електроенергією № 484 від
15.05.1996 року із лімітами на 2002 рік для “Берізка - Сервіс”
(філія ВО “Комунар”);
- договір на прибирання території СВТЦ “Берізка - Сервіс” за
адресою: пр. м. Лушпи, 46 в м. Суми від 24.10.2001 року;
- технічні умови ПТО ВАТ “Сумигаз” на газифікацію Сумського
техноторгівельного центру “Берізка - Сервіс” за адресою: пр.
м. Лушпи, 46 в м. Суми від 14.12.01 року № 291;
- розрахунок грошової оцінки землі від 04.05.98 року
№ 1818/16, складений Сумським міським управлінням земельних
ресурсів для СВТТЦ “Берізка -Сервіс”, на земельну ділянку під
магазином розташованою за адресою: пр. м. Лушпи, 46 в м. Суми;
- розрахунок земельного податку на земельну ділянку під
магазином, розташованим за адресою: пр. м. Лушпи, 46 в м. Суми,
складеним СВТТЦ “Берізка -Сервіс” за 2001 рік та сплатою податку
на землю протягом всього часу існування будівлі;
- технічний паспорт на будівлю по пр. м. Лушпи, 46 в м. Суми,
виданим позивачеві Сумським обласним об'єднаним бюро технічної
інвентаризації станом на 03.10.01 року.
Колегія суддів зазначає, що рішення та постанова господарського
суду першої та апеляційної інстанцій прийняті без всебічного,
повного, та об’єктивного розгляду справи, як це передбачено
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, Господарський суд Сумської області не взяв до уваги, що
рішення виконкому Сумської міської ради № 118-р від 03.09.1987р.
про надання спірної будівлі Харківському виробничому об'єднанню
“Радіореле”, яке є первинним правовстановлюючим документом в
матеріалах справи відсутнє.
Також, Господарським судом Сумської області не взято до уваги
те, що згідно з наданою першим відповідачем довідкою архівного
відділу Сумської міської ради № 291 від 19.09.2003р. рішення
виконкому Сумської міської ради народних депутатів № 118-р від
03.09.1987р. не існує, літера “р” вживається в нумерації
розпоряджень міськвиконкому, розпорядження виконкому Сумської
міської ради народних депутатів № 118-р від 03.09.1987р. не
видавалося.
Згідно ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо подані сторонами
докази є недостатніми, господарський суд, відповідно,
зобов'язаний був витребувати від підприємств та організацій
незалежно від їх участі у справі документи і матеріали,
необхідні для вирішення спору.
Господарським судом Сумської області також не дано належної
оцінки Листу ХВО “Радіореле” № 148 від 17.08.1989р.,
Розпорядженню Сумського міськвиконкому № 141-р від 10.04.1991р.,
Розпорядженню Сумського міськвиконкому № 182-р від 18.09.1987р.
“Про виділення нежитлового приміщення для службових цілей”,
наказу Національного космічного агентства України № 103 від
20.06.2001р. “Про передачу Сумського техно-торгового центру
“Берізка-Сервіс”, зокрема, чи можуть ці документи бути
правовстановлюючими документами, які підтверджують право повного
господарського відання позивача на спірну будівлю, що має
значення для правильного застосування ст. 137 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що в
постанові апеляційного господарського суду по даній справі
відсутні висновки щодо законності прийняття оскаржуваного
рішення виконавчого комітету Сумської міськради від 15.01.02р.,
що є предметом даного спору.
Також, апеляційною інстанцією залишено поза увагою посилання
позивача на, те що підставою для прийняття відповідного рішення
є акт опису майна, форма та зміст якого затверджено Інструкцією
про порядок виявлення та обліку безхазяйного майна, що
затверджено Міністерством фінансів УРСР від 17.12.1987 року
№ 112.
Як зазначав позивач, акт опису майна, який повинен відповідати
вимогам додатку № 1 до вищевказаної Інструкції, відсутній, а
рішення всупереч вимогам статті 137 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
прийнято не по закінченню річного строку як це вимагається
чинним законодавством, що апеляційним судом не було перевірено
при відмові в задоволенні позову.
Наведене свідчить про неповне дослідження в рішенні місцевого та
постанові апеляційного господарського суду обставин справи, що
мають значення для правильного вирішення спору.
У зв'язку з цим, судові рішення, як такі, що постановлені з
порушенням частини 1 ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підлягають скасуванню, а справа –
передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене, вжити всі передбачені законом засоби для
всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи,
прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторўн оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Виробничого об’єднання “Комунар” задовольнити
частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
25.09.2003р. та рішення Господарського суду Сумської області від
15.10.2002 р. у справі № 3393-10/81 скасувати.
Справу № 3393-10/81 направити до Господарського суду Сумської на
новий розгляд.