640/24233/19 Про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - 28.01.2021 Прийняття

за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи - ОСОБА_1 - про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

за касаційною скаргою Київського квартирно-експлуатаційного управління на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року, прийняту у складі головуючого судді: Безименної Н.В., суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2019 року Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати постанову Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції про стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження №55926913 від 18.11.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №60643696 від 18.11.2019 з виконання постанови від 18.11.2019 про стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження №55926913.

2. Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказував на те, що 05.03.2018 державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову №ВП 55926913 від 05.03.2018 про відкриття виконавчого провадження, надано позивачу 10 днів на добровільне виконання постанови та ухвалено стягнути з останнього виконавчий збір у сумі 14 892, 00 грн. Крім того, постановою старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 18.11.2019 закрито виконавче провадження у справі №ВП №55926913 та стягнуто з позивача виконавчий збір у сумі 16 692, 00 грн; на підставі вказаної постанови, старшим державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено оскаржувану постанову №60643696 від 18.11.2019 з виконання постанови від 18.11.2019 про стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження №55926913. Позивач вважає, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем із порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (1404-19) (далі - Закон №1404-VIII (1404-19) ), оскільки відповідачем стягнуто з позивача подвійний розмір виконавчого збору.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, позовні вимоги задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження ВП №60643696 з виконання постанови від 18.11.2019 про стягнення виконавчого збору у сумі 16 692, 00 грн у межах виконавчого провадження №55926913.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.03.2018 ВП №55926913 була скасована у судовому порядку, державний виконавець в подальшому закінчив виконавче провадження як таке, що фактично виконано у повному обсязі, відсутні правові підстави для стягнення виконавчого збору, а відтак, постанова про відкриття виконавчого провадження №60643696 від 18.11.2019 підлягає скасуванню.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2020 року, прийнято нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова старшого державного виконавця від 05.03.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП №55926913 є чинною, в судовому порядку не скасована, при цьому закінчення виконавчого провадження ВП №55926913 відбулось на підставі постанови старшого державного виконавця від 18 листопада 2019 року внаслідок повного фактичного виконання судового рішення у відповідності до п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження, а тому відсутні підстави для застосування частини дев`ятої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження".

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Київським квартирно-експлуатаційним управлінням подано касаційну скаргу, в якій позивач просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції надійшла на адресу позивача не в повному обсязі і без додатків, що в свою чергу унеможливило його скористатися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Також в ухвалі про відкриття апеляційного провадження судом не встановлено процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, що суперечить приписам КАС України (2747-15) . Судом апеляційної інстанції не було враховано правового висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 12.07.2017 у справі №6-708цс17; від 08.07.2015 у справі №3-316гс15; постановах Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 24.12.2019 в справі №810/3214/18, від 01.04.2020 в справі №569/11423/17. Солом`янським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції вже вирішувалося питання про стягнення виконавчого збору з боржника в межах виконавчого провадження №55926913, тобто відповідачем застосовано подвійне стягнення, що суперечить Закону №1404-VIII (1404-19) .

IV. Позиція інших учасників справи

9. ОСОБА_1 скористався своїм процесуальним правом та подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

10. За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу 10 липня 2020 року передано для розгляду колегії суддів у складі: Яковенка М.М. (головуючого судді), Дашутіна І.В., Шишова О.О.

11. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Київського квартирно-експлуатаційного управління на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року.

12. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 01 жовтня 2020 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 01 жовтня 2020 року №1878/0/78-20.

13. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року касаційну скаргу прийнято до провадження.

14. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 28 січня 2021 року.

VI. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

15. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2017 у справі №826/25369/15 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України щодо не надання інформації на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 28.10.2015 у відповідності до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) : у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

16. За наслідками оскарження вказаного судового рішення в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2017 апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов`язання Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України надати достовірну, повну та точну інформацію на запит на отримання публічної інформації від 28.10.2015 - скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково, зобов`язано Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України вирішити питання про надання достовірної, повної та точної інформації на запит на отримання публічної інформації від 28.10.2015 згідно Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) . В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року залишено без змін.

17. 10 серпня 2017 року Окружним адміністративним судом м.Києва видано виконавчий лист №826/25369/15, на підставі якого старшим державним виконавцем Солом`янського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві Браташовою В.І. винесено постанову від 05 березня 2018 року про відкриття виконавчого провадження №55926913, в якій зазначено про необхідність боржнику - Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та стягнення з боржника виконавчого збору.

18. За наслідками оскарження вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження №55926913 в судовому порядку, рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 вересня 2018 року у справі №826/7432/18 адміністративний позов Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову від 05.03.2018 про відкриття виконавчого провадження №55926913.

19. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року у справі №826/7432/18 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2018 року скасовано, у задоволенні адміністративного позову Київського квартирно-експлуатаційного управління до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві про визнання дій неправомірними та визнання постанови недійсною відмовлено.

20. 18 листопада 2019 року старшим державним виконавцем Солом`янського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві Браташовою В.І. винесено постанову ВП №55926913 (а.с.13) про стягнення виконавчого збору з Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України в розмірі 16692,00 грн.

21. Старшим державним виконавцем 18 листопада 2019 року винесено дві постанови:

- про закінчення виконавчого провадження ВП №55926913 (а.с.15) у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення на підставі п.9 ч.1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження";

- про відкриття виконавчого провадження ВП №60643696 (а.с.11) з виконання постанови №55926913 від 18 листопада 2019 року щодо стягнення з Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн.

22. Вважаючи протиправними постанови відповідача про стягнення виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження з його стягнення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

VIІ. Джерела права й акти їхнього застосування

23. Конституція України (254к/96-ВР) від 28 червня 1996 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-ІХ (460-20) (у редакції, яка діє з 08 лютого 2020 року).

Пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення". Установити, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

25. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року до 08 лютого 2020 року).

Частина третя статті 3. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 9. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина сьома статті 287. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.

Частина перша статті 304. Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

26. Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIІІ (1404-19) (далі - Закон №1404-VIІІ (1404-19) ; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частинами першою, третьою статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Приписами статей 40, 42 Закону №1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема частиною третьою статті 40 Закону №1404-VІІІ унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

За приписами пунктів 1-6 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) ;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

Також, частиною дев`ятою статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону №1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

VІІІ. Позиція Верховного Суду

27. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

28. Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що умовою для стягнення виконавчого збору (за виключенням визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) є початок примусового виконання, відкриття якого здійснюється з огляду на відповідний виконавчий документ. При цьому виконавець одночасно із відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

29. Стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком виконавця, спрямованим на перерахування цих коштів до Державного бюджету України.

30. Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, постанова старшого державного виконавця від 05.03.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП №55926913 є чинною, в судовому порядку не скасована, при цьому закінчення виконавчого провадження ВП №55926913 відбулось на підставі постанови старшого державного виконавця від 18 листопада 2019 року внаслідок повного фактичного виконання судового рішення у відповідності до пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження, та правильними є висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування частини дев`ятої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження".

31. При цьому зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору відповідає положенням частини п`ятої статті 26 вказаного Закону та не є тотожним постанові про стягнення виконавчого збору у такому виконавчому провадженні, яке є виконавчим документом та виділяється в окреме виконавче провадження. Суд апеляційної інстанції правильно визнав необґрунтованими доводи позивача про наявність подвійного стягнення виконавчого збору.

32. Щодо доводів касатора про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

33. У касаційній скарзі позивач вказує на те, що тільки 03 червня 2020 року на електронну адресу Київського квартирно-експлуатаційного управління від Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 не в повному обсязі, що унеможливило подати відзив на апеляційну скаргу. Також, в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 29 травня 2020 року судом не було визначено строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.

34. Колегія суддів Верховного Суду критично відноситься до вказаних пояснень касатора про ненаправлення судом апеляційної інстанції у повному обсязі копії апеляційної скарги, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем до суду не надано.

35. Натомість в матеріалах справи міститься супровідний лист Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року про направлення сторонам копії ухвали про відкриття апеляційного провадження; копії ухвали про розгляд справи у письмового провадженні та копії апеляційної скарги, а також роздруківка з електронної пошти суду про надіслання в електронному вигляді сканованих копій документів, засвідчених електронним цифровим підписом (а.с. 140-144).

36. Також, із ухвали про відкриття апеляційного провадження вбачається, що судом апеляційної інстанції було зазначено про право учасників справи надати відзив на апеляційну скаргу.

37. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що в силу вимог частини сьомої статті 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, Шостий апеляційний адміністративний суд зобов`язаний був розглянути справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження.

38. Верховний Суд не приймає також посилання касатора на судову практику, зокрема, викладену у постановах Верховного Суду України від 12.07.2017 у справі №6-708цс17; від 08.07.2015 у справі №3-316гс15; постановах Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 24.12.2019 в справі №810/3214/18, від 01.04.2020 в справі №569/11423/17, оскільки правовідносини які виникли між сторонами у вказаних справах не є подібними до правовідносин у цій справі.