Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2004 Справа N 29/128
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції
судовому засіданні в м. у Святошинському районі м.
Києві Києва
касаційну скаргу
на постанову від 9 липня 2003р.
Київського апеляційного Господарського суду
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Торговий дім
"С"
до Державної податкової інспекції
у Святошинському районі м.
Києва
про Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у
Святошинському районі м. Києва від 20.02.2003 № 00002262360/0
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача
від відповідача: не з'явились, повідомлені належно про час і
місце розгляду касаційної скарги
Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "С" у
лютому 2003р. заявлений позов про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від
20.02.2003 № 00002262360/0, яким позивачеві визначено податкове
зобов'язання на суму 35824,95 грн. - фінансових санкцій за
порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. Позовні вимоги
обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названого
Закону при здійснення розрахункових операцій і відповідно
застосування фінансових санкцій податковою службою на підставі
статті 22 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
на думку позивача, є неправомірним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 13 травня 2003, що
ухвалене суддею, відмовлено у задоволенні позовних вимог про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у
Святошинському районі м. Києва від 20.02.2003 № 00002262360/0 з
огляду на вимоги пункту 13 статті 3 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. Рішення суду
вмотивоване доведеністю факту порушень позивачем вимог Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та правомірним застосуванням фінансових санкцій ДПІ на підставі
статті 22 названого Закону.
Київський апеляційний господарський суд у складі постановою від 9
липня 2003р. перевірене рішення Господарського суду м. Києва
скасував, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Торговий дім "С" задовольнив, позовні вимоги про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у
Святошинському районі м. Києва від 20.02.2003 № 00002262360/0
задоволені через невідповідність оспорюваного рішення приписам
статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. Постанова суду вмотивована тим, що
порушення положень Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не є податковими зобов'язаннями з огляду
на приписи пункту 1.9 статті 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва
вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду
прийнята з порушенням матеріального права. Просить Вищий
господарський суд України здійснити перегляд матеріалів справи у
касаційному порядку, скасувати постанову у справі, залишити без
змін рішення господарського суду м. Києва, яким відмовлено
позивачеві у задоволенні позовних вимог. При цьому ДПІ обгунтовуґ
касаційну скаргу тим, що апеляційним судом невірно застосовані до
спірних правовідносин приписи статті 17 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, якими
передбачено застосування фінансових санкцій до суб'єктів
підприємницької діяльності за рішенням відповідних органів
державної податкової служби. Наголошує на тому, що відповідне
рішення відповідачем не приймалось, а було надіслане
податкове-повідомлення, передбачене приписами пункту 1.9 статті 1
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
. Податкова служба, посилаючись на положення Інструкції
"Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами
державної податкової служби" зауважує на тому, що фінансові
санкції за порушення вимог Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
стягуються за процедурою, яка
регулюється Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "С" відзив
на касаційну скаргу не надіслано.
Вищий господарський суд України заслухав доповідь судді,
переглянув матеріали справи і касаційну скаргу у присутності
представника позивача, який підтримав свої доводи, та відзначає
наступне.
Податковим повідомленням Державної податкової інспекції у
Святошинському районі м. Києва від 20.02.2003 № 00002262360/0,
Товариству визначена сума податкових зобов'язань у розмірі
35824,95 грн. фінансових санкцій за порушення вимог пункту 13
статті 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. Оспорюване податкове повідомлення відповідача
прийняте на підставі акта від 11.01.2003 року, складеного за
результатами перевірки ТОВ "Торговий дім "С" з питань дотримання
вимог чинного податкового законодавства. Перевіркою було виявлено
невідповідність сум грошових коштів на місці проведення
розрахунків з сумою коштів, яка приведена в Хзвіті реєстратора
розрахункових операцій. В касі Товариства знаходились грошові
кошти в сумі 5896,08 грн., які оприбутковані по касовій книзі і є
залишком виручки за 10.01.2003р.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи державної
податкової служби мають право застосовувати до підприємств,
установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та
розмірах, встановлених законом.
Приписами пункту 13 статті 3 Закону "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
визначено, що суб'єкти підприємницької
діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій
та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток,
платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні
послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на
місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному
звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання
розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими
квитанціями, виданими з початку робочого дня; Відповідно до вимог
статті 15 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької
діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги),
інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової
служби України шляхом проведення планових або позапланових
перевірок згідно із законодавством України. За порушення вимог
цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які
здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням
відповідних органів державної податкової служби України
застосовуються фінансові санкції, визначені статями 17- 24 цього
Закону. Згідно приписів статті 25 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суми фінансових санкцій
підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до
відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в
десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової
служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва на
підставі приписів підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
прийняла оспорюване
податкове повідомлення-рішення. Відповідно до ввідної частини
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
цей Закон є спеціальним законом з питань
оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань
юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними
цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів),
нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються
до платників податків контролюючими органами, у тому числі за
порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (станом на
січень 2003 року). Саме цім Законом і запроваджене поняття
податкового зобов'язання, податкового боргу, як податкового
зобов'язання узгодженого платником податків або встановленого
судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені,
нарахованої на суму такого податкового зобов'язання. Приписи
Інструкції про порядок застосування та стягнення сум
штрафних/фінансових/санкцій органами державної податкової служби
( z0268-01 ) (z0268-01)
, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23
березня 2001 року за № 268/5459, не можуть розширювати коло
правовідносин на які поширюється названий Закон. Тобто, визначена
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
процедура стягнення розповсюджується на зобов'язання
саме з податків і зборів (обов'язкових платежів) та пені у сфері
зовнішньоекономічної діяльності. Судова колегія погоджується з
висновками, викладеними у постанові апеляційного господарського
суду стосовно безпідставного застосування відповідачем процедури
порядку погашення зобов'язань, передбаченого приписами Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
,
оскільки фінансові санкції за порушення порядку реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
не є податковим зобов'язанням в розумінні названого Закону.
З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для
висновку про відповідність оскарженого податкового повідомлення
приписам підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами " та статті 22 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. За таких
обставин, переглянута постанова у справі відповідає приписам
чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються
непереконливими.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 липня
2003р. у справі № 29/128 залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському
районі м. Києва залишити без задоволення.