ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2004 Справа N 22/452
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Першикова Є.В.,
Суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "QQ"
на постанову від 01.07.03 p.
Київського апеляційного господарського суду
у справі №22/452
господарського суду м.Києва
за позовом ВАТ "QQ"
до: 1. ВК ТОВ "WW"
2. ТОВ "EE"
3. ЗАТ"RR"
4. ПМ НВІП "TT" в особі філії "YY"
5. 3АТ "UU"
6. ТОВ "II"
7. ПМП "OO"
8. ВАТ "PP"
9. ВАТ "AA"
10. ВАТ "SS"
11. ПП "DD"
12. ВАТ "FF"
13. ТОВ підприємство "GG"
14. ТОВ "HH"
І3. ДП "JJ"
16. ПП "KK"
17. ВАТ "LL"
18. ВАТ "ZZ"
19. КП"XX"
20. 3АТ "CC"
21. ВАТ Трест "VV" їм. А.А.А.
22. ТОВ "BB"
23. ТОВ "NN"
24. 3АТ "MM"
25. ПП"QQQQQ"
26. 3АТ "WWWWW"
27. ТОВ "EEEEE"
28. СП "RRRRR"
29. "TTTTT"
30. ВАТ СМУ "YYYYY"
31. ПП "UUUUU"
32. ВАТ Ч-ський завод "OOOOO"
33. ПВК "IIIII"
34. ПП Б.Б.Б.
35. ВАТ "PPPPP"
36. ТВМТ "AAAAA"
37. ВАТ "SSSSS"
38. ВАТ "DDDDD"
39. ТОВ "FFFFF"
40. ВАТ "GGGGG"
41. ПП "HHHHH"
42. ТОВ "JJJJJ"
43. ПП "KKKKK"
44. ФДП МОУ "LLLLL"
45. ТОВ "ZZZZZ"
46. Б-ський РЕС
47. КП "XXXXX"
48. ДП "CCCCC"
49. Державного територіально-галузевого об'єднання "VVVVV"
50. ТОВ "BBBBB"
51. ТОВ "NNNNN"
52. ДК "MMMMM" Національної акціонерної компанії "ЮЮЮ"
про стягнення 1936673,02 грн.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явились
відповідача:
ВАТ Трест "VV" ім.А.А.А. В.В.В. (за дов.) Г.Г.Г. (за дов.)
ТОВ "EEEEE" Д.Д.Д. (за дов.) Е.Е.Е. (за дов.)
ДК "МММММ" НАК "ЮЮЮ" Є.Є.Є. (за дов.)
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 19.02.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду м.Києва (суддя О.Л.Дудун) від
16.04.03 позов задоволено частково. З ВК ТОВ "WW" на користь
позивача стягнуто 1620043,80 грн. основного боргу, 1700 грн.
держмита, 69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу. В задоволенні вимог в іншій частині щодо
солідарного стягнення суми боргу з 51 відповідача відмовлено.
Провадження у справі в частині стягнення з вищеназваних
відповідачів збитків у розмірі 266629,22 грн. припинено на
підставі п.4 ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського
суду у складі головуючого Бенедисюка І.М., суддів: Коробенка Г.П.,
Львова Б.Ю. від 01.07.03 рішення місцевого господарського суду
залишено без змін.
ВАТ "QQ" звернулось до Вищого господарського суду України із
касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування та порушення норм
матеріального і процесуального права, а саме, ст.ст.164, 252
Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу ВАТ "QQ" на постанову Київського апеляційного
господарського суду, заслухавши представників відповідачів,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх
оцінки судом, а також правильність застосування норм матеріального
і процесуального права відзначає наступне:
Господарським судом при розгляді справи було встановлено, що
03.04.01 між позивачем та ТОВ "WW" (відповідач 1) було укладено
договір №8078/01 купівлі-продажу цементу різних марок. Відповідно
до умов договору позивач зобов'язався поставити продукцію власного
виробництва (цемент) за реквізитами наданими відповідачем 1, а
останній зобов'язався оплатити вартість поставки продукції та
прийняти її. В період з 04.04.01 по 30.05.01 на виконання договору
позивач відпустив за заявками та відвантажувальними рознарядками
відповідачу 1 та вказаним останнім в зазначених документах
отримувачам цемент на суму 2605043,80 грн. Судом було визначено,
що згаданий договір за своєю правовою природою є договором
поставки і правомірно зазначено, що правовідносини між сторонами
ВАТ "QQ" та ВК ТОВ "WW" регулюються положеннями глави 23
Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції, яка була чинною до
01.01.04). Судом також було встановлено, що станом на день
розгляду справи відповідач 1 частково розрахувався з позивачем, в
зв язку з чим його заборгованість перед ВАТ "QQ" складала
1620043,80 грн.
Відповідно до ст.ст.161, 162 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
(в
редакції, яка діяла до 01.01.04) зобов'язання повинні виконуватися
належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок
закону, акту планування, договору, а при відсутності таких
вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння
зміна умов договору не допускається, за винятком випадків,
передбачених законом.
Відповідно до ст.209 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції,
яка діяла до 01.01.04) особа, яка не виконала зобов'язання або
виконала його неналежним чином, несе майнову відповідальність лише
при наявності вини (умислу або необережності), крім випадків,
передбачених законом або договором. Відсутність вини доводиться
особою, яка порушила зобов'язання. В даному випадку господарський
суд при розгляді справи визначив, що заборгованість ВК ТОВ "WW" за
отриману продукцію підтверджена матеріалами справи, а тому
правомірно дійшов до висновку про стягнення з останнього
заборгованості у сумі 1620043,80 грн. та відмову у задоволенні
позовних вимог про солідарне стягнення з інших відповідачів боргу,
оскільки вони договору з позивачем не укладали і не могли порушити
будь-які зобов'язання за цим договором.
Що стосується посилання скаржника на ст.164 Цивільного кодексу
( 1540-06 ) (1540-06)
(відповідно до якої виконання зобов'язання, що виникло
з договору, може бути покладене в цілому або в частині на третю
особу, якщо це передбачено встановленими правилами, а так само
якщо третя особа зв'язана з однією з сторін адміністративною
підлеглістю або відповідним договором. У цьому разі
відповідальність за невиконання або неналежне виконання
зобов'язання несе сторона за договором, з якого воно виникло, якщо
законодавством не передбачено, що відповідальність несе
безпосередній виконавець. Якщо з закону, договору або з суті
зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання
особисто, кредитор повинен прийняти виконання, запропоноване за
боржника третьою особою), то слід зазначити, що господарським
судом було встановлено відсутність умов, передбачених ст.164
Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
, в правовідносинах між сторонами по
цій справі, а тому ці посилання скаржника є неправомірними і не
можуть бути прийняті до уваги.
Крім того, слід зазначити, що повторна оцінка доказів виходить за
межі касаційного провадження (ст.ст.111-5, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного суду відповідає нормам законодавства, а тому має бути
залишена без змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу ВАТ "QQ" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.03
p. у справі №22/452 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська