ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2004 Справа N 21/634
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Шульги О.Ф.
суддів : Дерепи В.І., Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу компанії "XXX"
на рішення господарського суду м.Києва від 18 вересня
2003р.
у справі № 21/634
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"YYY"
до товариства з обмеженою відповідальністю
"ZZZ",
Акціонерного комерційного банку "SSS"
про зобов'язання вчинити дії
в судовому засіданні взяли участь представники :
компанії "XXX" А.А.А.
Акціонерного комерційного банку "SSS" Б.Б.Б.
ТОВ "YYY" В.В.В.
ТОВ "ZZZ" Е.Е.Е.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Києва від 18.09.2003 р. за № 21/634
(суддя Шевченко Е.О.) задоволено позов ТОВ "YYY" та зобов'язано
ТОВ "ZZZ" надати ЗАТ "Акціонерний комерційний банк "SSS""
примірник договору купівлі-продажу цінних паперів № К172-03;
Т-1-03 від 28.05.03 р., а ЗАТ "Акціонерний комерційний банк "SSS""
- зареєструвати право власності ТОВ "YYY" на 33 221 шт. простих
іменних акцій емітента Українсько-кіпрського
виробничо-торговельного акціонерного товариства "QQQ" з іноземними
інвестиціями, які раніше належали компанії "XXX", в системі
реєстру власників цінних паперів.
В касаційній скарзі компанія "XXX", посилаючись на те, що суд
прийняв рішення, що стосується її прав і обов'язків, в її
відсутність, а тому на підставі п. 3 ст. 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, просить скасувати рішення суду та направити справу на
новий розгляд.
Заслухавши пояснення сторін, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення
норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для
скасування рішення місцевого або постанови апеляційного
господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або
постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були
залучені до участі у справі.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, рішенням
господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2002 р. в
справі за № 12/172 звернуто у власність Українсько-кіпрського
виробничо-торговельного акціонерного товариства "QQQ" з іноземними
інвестиціями належні компанії "XXX" акції, емітовані
Українсько-кіпрським виробничо-торговельним акціонерним
товариством "QQQ" з іноземними інвестиціями у кількості 16102 шт.
загальною вартістю 1610200 грн. та стягнуто з компанії "XXX" на
користь Українсько-кіпрського виробничо-торговельного акціонерного
товариства "QQQ" з іноземними інвестиціями 4 648 302,83 грн.
безпідставно виплачених дивідендів на ці акції.
На виконання вказаного рішення постановою державного виконавця від
17.09.2002 р. було накладено арешт на 49 323 шт. акцій, власником
яких була компанія "XXX" (а.с.10), 33 221 шт. з яких в подальшому
на підставі договору про комісійне обслуговування № К161-03 від
15.05.2003 р., укладеного між ВДВС Ч-ського РУЮ м.Дніпропетровська
та ТОВ "ZZZ" (а.с.11-14) були продані останнім ТОВ "YYY"
(а.с.16). У зв'язку з відмовою реєстратора - ЗАТ "Акціонерний
ъкомерційний банк "SSS"" зареєструвати позивача в системі
реєстру як власника цінних паперів емітента , ТОВ "YYY"
звернулось в суд з позовом про зобов'язання ТОВ "ZZZ" та ЗАТ
"Акціонерний комерційний банк "SSS"" вчинити дії, направлені на
реєстрацію його як власника цінних паперів.
Оскільки предметом спору є правовідносини, які виникли між
сторонами внаслідок договору купівлі-продажу цінних паперів "
К172-03;Т-1-03 від 28.05.2003 р. (а.с.15-16), вчиненого в порядку
виконання судового рішення, стороною в якому компанія "XXX" не
була, то її твердження про те, що оскаржуваним рішенням були
вирішені питання, що стосуються її прав ї обов'язків як власника
проданих акцій є необгрунтованими, оскільки ці питання були
вирішені рішенням господарського суду Дніпропетровської області
від 12.08.2002 р. в справі за № 12/172 і позбавлення її прав
власника спірних акцій відбулося внаслідок виконання саме цього
рішення, а не в зв'язку з постановленням судом оскаржуваного
рішення.
Враховуючи викладене, підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу компанії "XXX" залишити без задоволення, а
рішення господарського суду м.Києва від 18 вересня 2003 р. в
справі за № 21/634 - без змін.
Головуючий О.Ф.Шульга
Cуддi В.І. Дерепа
Л.В.Стратієнко