ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2004 Справа N 16/233
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
P-ському районі
на постанову від 15.10.03 p.
Харківського апеляційного господарського суду
у справі №16/233
господарського суду Сумської області
за позовом Управління Пенсійного фонду України в P-ському районі
до H-ського сільського споживчого товариства
про стягнення 8110,43 грн.
за участю представників сторін:
позивача: А.А.А. (дов. №372/06 від 17.02.04 p.)
відповідача: не з'явились
За згодою позивача відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 19.02.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Мойсеєнко
В.М.) від 23.06.03 позов задоволено частково, з H-ського
сільського споживчого товариства на користь Управління Пенсійного
фонду України в P-ському районі стягнуто 786,96 грн. боргу, у
стягненні 6198,60 грн. боргу та 1124,87 грн. пені відмовлено.
Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського
суду у складі: головуючого Могилєвкіна Ю.О., суддів: Пушая В.І.,
Смирнова В.Г. від 15.10.03, рішення місцевого господарського суду
від 23.06.03 в частині стягнення 786,96 грн. боргу, 51 грн.
держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу скасовано, в позові відмовлено, в іншій частині
рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Управління Пенсійного фонду України в P-ському районі звернулось
до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на
постанову Харківського апеляційного господарського суду, вважаючи,
що дана постанова прийнята внаслідок неправильного застосування та
порушення норм матеріального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в P-ському
районі на постанову Харківського апеляційного господарського суду,
заслухавши представника позивача, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також
правильність застосування норм матеріального права відзначає
наступне:
Місцевим господарським судом було встановлено, що H-ське сільське
споживче товариство зареєстроване як платник збору на обов'язкове
державне пенсійне страхування.
Управління Пенсійного фонду України в P-ському районі звернулось з
позовом про стягнення з відповідача сум боргу по сплаті збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та
пені за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові
особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і
засобами, які передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
є спеціальним законом, яким встановлено порядок
погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами
та державними цільовими фондами до числа яких відноситься позивач,
по податкам і зборам (обов язковим платежам), нарахування та
сплати пені і штрафних санкцій, які застосовуються до платників
податків контролюючими органами.
Зазначеним Законом встановлено обсяг повноважень пенсійного фонду
України (п.п.2.2.2 п2.2 ст.2 ( 2181-14 ) (2181-14)
) з питань визначення
податкового боргу по збору на обов'язкове пенсійне страхування.
Відповідно до п.п.2.1.2 п.2.1 ст.2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
заклади
Пенсійного фонду України являються контролюючими органами по
внескам до Пенсійного фонду України і, як зазначено в п.п.2.2.1
п.2.1 ст.2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
, мають право здійснювати перевірки
своєчасності, достовірності, повноти їх нарахування і сплати.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи по погашенню
податкового боргу (органами стягнення), відповідно до п.п.2.3.1
п.2.2 ст.2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
являються виключно податкові органи,
а також державні виконавці в межах їх компетенції.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового
зобов'язання в установлені строки (а в даному випадку
господарським судом було встановлено, що податкове зобов'язання
відповідача є узгодженим), податковий орган надсилає такому
платнику податків податкові вимоги. Якщо контролюючий орган, що
провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з
платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий
орган надсилає відповідному податковому органу подання про
здійснення заходів з погашення податкового боргу платника
податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого
податковий орган надсилає податкові вимоги (п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6
Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
).
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку
надіслання органам державної податкової служби подання про
здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків
та інформації про скасування або зміну суми нарахованого
податкового зобов язання за рішенням суду (господарського суду)
від інших контролюючих органів" ( 1387-2001-п ) (1387-2001-п)
від 24.10.01 №1387
визначено, зокрема, механізм надсилання контролюючим органом, який
не є органом державної податкової служби, подання про здійснення
заходів з погашення податкового боргу платника податків. На
підставі зазначеного подання податковий орган здійснює передбачені
законодавством заходи з погашення податкового боргу платника
податків.
З урахуванням вищезгаданих норм права господарські суди при
розгляді даної справи повинні були визначитись чи вправі
Управління Пенсійного фонду України в P-ському районі звертатись з
позовом про стягнення заборгованості по збору на обов'язкове
державне пенсійне страхування; визначити чи була сума податкового
боргу узгоджена між позивачем та відповідачем, а також витребувати
у позивача пояснення та докази за який саме період визначено борг
по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Вищезазначені питання мають значення для правильного вирішення
спору та належної правової оцінки спірних правовідносин, які
склалися між сторонами.
Недотримання судом першої та апеляційної інстанції вимог ст.43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
повноти з'ясування обставин справи свідчить про неправильне
застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст.111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у рішенні або постанові суду.
Оскільки, відповідно до ч.2 ст.111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
касаційна інстанція не має права встановлювати обставин справи, та
зважаючи, що останні встановлені та досліджені неповно, справа
підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в P-ському
районі задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 23.06.03 p. та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
15.10.03 p. у справі №16/233 скасувати, справу №16/233 направити
на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська