ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2004 Справа N 15/223
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка м. І.
суддів: Харченка В.М., Чабана
В.В.(доповідач)
у відкритому судовому засіданні за участю представників
Державного управління не з’явився
екології та природних
ресурсів в Луганській
області
Державного лісопромислового не з’явився
об’єднання “Луганськліс”
розглянувши касаційну Державного управління екології та
скаргу природних ресурсів в Луганській
області
на рішення від 14.10.2003р.
у справі № 15/223
господарського суду Луганської області
за позовом Державного управління екології та
природних ресурсів в Луганській
області
до Державного лісогосподарського
об’єднання “Луганськліс”
про стягнення 5 273, 10 грн. грн.
Рішенням господарського суду Луганської області (суддя Якушенко
Р.Є.) від 14.10.2003р. у позові відмовлено з підстав його
необґрунтованості.
Державне управління екології та природних ресурсів в Луганській
області не погоджується з прийнятим рішенням, тому подало
касаційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нове
рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
На думку скаржника місцевим судом при прийнятті рішення не
правильно застосовані норми матеріального та процесуального
права.
Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Державне управління екології та природних ресурсів в Луганській
області звернулось з позовом до Державного лісогосподарського
об’єднання “Луганськліс” про стягнення 5 273, 10 грн. збитків,
заподіяних незаконною рубкою дерев.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на акт “Перевірки
дотримання природоохоронного законодавства Державним
лісогосподарським об’єднанням “Луганськліс” від 22.02.02р.,
складений його співробітниками, згідно якого було виявлено рубку
дерев, які не передбачені до рубки матеріалами відводу.
На підставі цього акта, відповідачу нараховано стягнення в
розмірі десятикратної таксової вартості незаконно зрубленої
деревини, що, за твердженням позивача, складає 5 273, 10 грн..
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський
суд зазначив, що позивач при визначенні вартості незаконно
зрубленої деревини, послався на нормативно-довідкові матеріали
для таксації лісів України та Молдавії, видавництва Міністерства
лісового господарства УРСР 1987р., які не носять нормативний
характер, а отже, за висновком суду, їх застосування є
незаконним.
Разом з тим, господарським судом не прийнято до уваги той факт,
що, як вбачається з позовної заяви та акту про порушення
природоохоронного законодавства, позивач, обґрунтовуючи свої
вимоги, керувався Лісовим кодексом України та Законом України
“Про охорону навколишнього природного середовища” ( 1264-12 ) (1264-12)
.
Розрахунок заподіяних збитків позивачем здійснено у
відповідності до Правил відпуску деревини на пні в лісах
України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
29.07.99р. № 1378 ( 1378-99-п ) (1378-99-п)
, а вартість деревини, визначена
на підставі “Такс на деревину лісових порід, що відпускається на
пні, і на живицю” ( 44-97-п ) (44-97-п)
, затверджених постановою Кабінету
Міністрів України від 20.01.97р. № 44.
Вказані нормативно-правові акти є сладовою частиною
національного законодавства і є обов’язковими для застосування
на всій території України.
За таких обставин, висновок місцевого господарського суду про
необґрунтованість позовних вимог є безпідставним.
Виходячи з вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що
ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись
законом.
Приймаючи рішення по справі, господарський суд повинен був
всебічно дослідити обставини справи на предмет їх відповідності
чинному законодавству вцілому та прийняти відповідне рішення.
З огляду на зазначене та приймаючи до уваги те, що касаційна
інстанція в силу ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, позбавлена
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази - рішення
господарського суду Луганської області підлягає скасуванню, а
справа передачі на новий судовий розгляд.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3
ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст.ст. 111-11 ст. 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Державного управління екології та природних
ресурсів в Луганській області задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Луганської області від
14.10.2003р. у справі № 15/223 скасувати, а справу передати на
новий розгляд до господарського суду Луганської області в іншому
складі суддів.