Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2004 Справа N 7/283
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача присутній
відповідача присутній
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Доманівської міжрайонної державної
касаційну скаргу податкової інспекції
у справі
№ 7/283
на постанову від 30.09.2003р.
Одеського апеляційного господарського суду
за позовом Селянського фермерського
господарства "С"
до Доманівської міжрайонної державної
податкової інспекції
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
Селянське фермерське господарство "С" звернулось до господарського
суду Миколаївської області з позовом про визнання податкового
повідомлення-рішення Доманівської міжрайонної державної податкової
інспекції від 27.02.2003р. № 0000092301/0 недійсним, з підстав
невідповідності його чинному законодавству.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
13.08.2003р. позов задоволено частково, податкове
повідомленнярішення від 27.02.2003р. № 0000092301/0 визнано
недійсним в частині визначення міжрайонною державною податковою
інспекцією податкового зобов'язання по податку на додану вартість
в сумі 81635,51грн.; з Доманівської міжрайонної державної
податкової інспекції на користь позивача стягнуті судові витрати у
загальній сумі 203грн. Судове рішення вмотивоване тим, що
податкові накладні, за якими позивачем були віднесені відповідні
суми податку на додану вартість до податкового кредиту,
відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, Доманівська міжрайонна
державна податкова інспекція звернулась до Одеського апеляційного
господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення
господарського суду Миколаївської області про часткове задоволення
позову СФГ "С", як таке, що прийняте з порушенням норм
матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення,
яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Одеський апеляційний господарський суд постановою від 30.09.2003р.
рішення господарського суду Миколаївської області від 13.08.2003р.
залишив без змін, з тих самих підстав.
Доманівська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від
30 вересня 2003р. скасувати, як таку, що винесена з порушенням
норм матеріального та процесуального права, прийняти нову
постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог Селянського
фермерського господарства "С" у повному обсязі. На думку
скаржника, порушення норм матеріального права полягає в
наступному:
Законом України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
встановлені вимоги, яким повинна відповідати податкова накладна, а
також порядок її заповнення. Згідно пояснень гр. П-ич Т.М.
податкові накладні складались не продавцем товару, а нею, що є
порушенням підпункту 7.2.3 статті 7 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відповідно до підпункту 7.2.4 статті 7 вказаного Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право складання податкових накладних надається
виключно особам, які зареєстровані як платники податку в порядку
статті 9 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Інспекція вказує на те, що відповідно до пункту 5 Порядку
заповнення податкової накладної ( z0674-01 ) (z0674-01)
(надалі Порядок),
податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою
особою, ніж вказано у пункті 2 Порядку ( z0674-01 ) (z0674-01)
, та вважається
фіктивною якщо особа, яка зобов'язана зареєструватись як платник
податку, не здійснила такої реєстрації протягом термінів,
визначених законодавством, здійснює оподатковувані операції з
продажу товарів з видачею податкової накладної без внесення суми
податку до бюджету.
Також, Доманівська міжрайонна державна податкова інспекція вважає,
що судом не було взято до уваги те, що позивачем порушені вимоги
п.18 Порядку ( z0674-01 ) (z0674-01)
, оскільки не всі податкові накладні
підписані уповноваженою на те особою.
Вищий господарський суд України заслухав доповідь судді переглянув
матеріали справи і касаційну скаргу у присутності представників
відповідача, які підтримали свої доводи, та позивача, які
заперечили доводи касаційної скарги відзначає наступне.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.08.2003
року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 30.09.2003 року визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення від 27.02.03 року № 0000092301/0 в
частині донарахованого Доманівською міжрайонною податковою
інспекцією податкового зобов'язання з податку на додану вартість у
сумі 81635,51 грн. Судові інстанції дійшли висновку щодо
правомірності включення до податкового кредиту відповідних сум ПДВ
за податковими накладними виданими ТОВ "А", ТОВ " М-С", ТОВ "ЗС",
ПП "С" оскільки вони відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту
7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. В іншій частині в задоволенні позовних вимог було
відмовлено. У касаційному порядку оскаржено рішення та постанову у
частині визнання недійсним зазначеного рішення-повідомлення у сумі
81635,51 грн.
Відповідно до підпункту 3.1.1 статті 3, пунктів 7.1, 7.2. статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
об'єктом оподаткування цим податком є операції платників податків
з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України;
продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними цінами
з додатковим нарахуванням податку на додану вартість;
особа-продавець, яка зареєстрована як платник податку на додану
вартість, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів
(робіт, послуг) нараховувати покупцю податок на додану вартість та
складати і видавати йому податкову накладну, яка є підставою для
віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до
податкового кредиту.
Згідно підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податкова накладна складається в момент виникнення
податкового зобов'язання продавця у двох примірниках. Оригінал
податкової накладної надається покупцеві, копія залишається у
продавця товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлено, що датою виникнення
права платника податку на податковий кредит вважається дата
здійснення першої з подій: або дата списання коштів із
банківського рахунку платника податків в оплату товарів(робіт,
послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в
разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток або
комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що
засвідчує факт придбання платником податку товарів(робіт, послуг).
Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної ( z0674-01 ) (z0674-01)
передбачено, що податкову накладну складає особа, яка
зареєстрована як платник податку в податкових органах, якій
присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на
додану вартість. Пунктом 18 цього ж Порядку ( z0674-01 ) (z0674-01)
визначено, що усі примірники податкової накладної підписуються
особою уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів,
та скріплюються печаткою такого платника-продавця.
Відтак встановлення судом фактів складання та видачі податкових
накладних виключно платником податків є суттєвим для правильного
вирішення спору. Проте місцевий та апеляційний суди дійшли
передчасного висновку щодо відповідності податкових накладних
виданих ТОВ "А", ТОВ " М-С", ТОВ "ЗС", ПП "С" вимогам підпункту
7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Попередні судові інстанції не дослідили
всі обставини справи на які посилалися, як відповідач так і
позивач стосовно оформлення спірних податкових накладних (зокрема
позивач зауважував на наявності довіреностей на право укладання
угод та оформлення документів від імені перелічених суб'єктів
господарювання)
Наведене є підставою для скасування ухвалених у справі судових
рішень в частині визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 27.02.03 року №0000092301/0 в сумі
81635,51 грн. та направлення в цій же частині справи на новий
розгляд до господарського суду Миколаївської області.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 1118,
111-9, 111-10-111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 13 серпня
2003 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 30 вересня 2003р. у справі № 7/283 скасувати в частині
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.02.03
року №0000092301/0 в сумі 81635,51 грн. Справу скерувати на новий
розгляд в скасованій частині до господарського суду Миколаївської
області.
Касаційну скаргу Доманівської міжрайонної державної податкової
інспекції задовольнити частково.