ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
19.02.2004 Справа N 2/277
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Подільському районі м. Києва
на постанову від 28.10.2003р. Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 2/277 господарського суду м. Києва
за позовом ВАТ “Завод “Ленінська кузня”
до Державної податкової інспекції у
Подільському районі м. Києва
про Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та
скасування розпорядження
За участю представників сторін:
позивача – Кузьменко Н.Ю. (дов.№ 1/197 від 09.04.03р.)
відповідача – Сєдов О.В. (дов. № 10/9/10 від 09.01.04р.)
В С Т А Н О В И В:
Як вбачається з матеріалів справи, відкрите акціонерне
товариство “Завод “Ленінська кузня” звернулось до господарського
суду м. Києва із позовом № 1\332 від 23.07.2003 року до
державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва,
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
№ 0000292301\0-506-23-20-578377842\4970 від 26.06.2003 року та
скасування розпорядження Інспекції № 35 від 23.06.2003 року
(а.с. 3-5). При цьому, Позивач, у позові обґрунтовував свої
вимоги тим, що за результатами перевірки була неправомірно
донарахована сума податку на прибуток в розмірі 129 000 грн. 00
коп. по договору про спільну діяльність № 0023-2 від 04.09.1998
року, а також застосовані фінансові санкції в сумі 129 000 грн.
00 коп. , а оспорюваним розпорядженням була зменшена сума
бюджетного відшкодування Позивачу до 9 953 грн. 00 коп. ,
оскільки вказаний договір про спільну діяльність в ухвалі
місцевого суду від 20.05.2003 року у справі № 2\142 визнаний
неукладеним. Товариство вважає, що оспорюване податкове
повідомлення - рішення повинно бути визнано недійсним, а
оспорюване розпорядження - скасоване згідно Порядку направлення
органами державної податкової служби України податкових
повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної
податкової адміністрації України № 253 від 21.06.2001 року,
ст.ст. 5, 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст.ст. 1, 2, 12, 61, 63, 80, 82, 83
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(а.с.
2-6).
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.08.2003 року, у
справі № 2\277 (суддя І.О. Домнічева), яке залишено без змін
постановою від 28.10.2003р. Київського апеляційного
господарського суду (колегія суддів Коваленко В.М., Вербицька
О.В., Нечитайло О.М.), позов відкритого акціонерного товариства
“Завод “Ленінська кузня” до Державної податкової інспекції у
Подільському районі м. Києва про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення та скасування розпорядження задоволено
повністю.
Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва
звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові
рішення з підстав неврахування судом всіх обставин справи та
неправильного застосування п.п. 8.7.1 ст. 8 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а в
задоволенні позовних вимог ВАТ “Завод “Ленінська кузня”
відмовити.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналўзувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом, договір № 0023-2 від
04.09.1998 року про спільну діяльність по якій перевірялись ДПІ
бухгалтерський облік та податкова звітність, та в результаті
чого були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення та
розпорядження, був визнаний місцевим судом (ухвала від
20.05.2003 року у справі № 2\142) неукладеним до проведення
Інспекцією перевірки Товариства. Вказана ухвала набрала законної
сили.
Таким чином порушення, що відображенні в акті, складеному по
результатам перевірки щодо дотримання Позивачем податкового та
валютного законодавства при зайнятті ним сумісною діяльністю,
визначені податковою інспекцією неправомірно та не відповідають
фактичним обставинам справи, які встановлені господарським
судом.
Заперечення податкової інспекції щодо порядку та суті розгляду
справи № 2\142, по результатам розгляду якої була прийнята
ухвала від 20.05.2003 року про визнання неукладеним договору про
сумісну діяльність, не може бути предметом касаційного
провадження по даній справі.
Згідно ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені
рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує
господарські спори) під час розгляду однієї справи, не
доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть
участь ті самі сторони.
З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для
скасування постанови від 28.10.2003р. Київського апеляційного
господарського суду та задоволення касаційної скарги.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському
районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову від 28.10.2003р. Київського апеляційного
господарського суду у справі № 2/277 Господарського суду
м. Києва залишити без змін.