ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
19.02.2004 Справа N 2-23/8441.1-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Сімферополі
на постанову від 06.10.2003р. Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі № 2-23/8441.1-03 Господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності Безуха
Валерія Леонідовича
до Державної податкової інспекції у
м. Сімферополі
про Визнання недійсним рішення
За участю представників сторін:
позивача – не з’явилися
відповідача – Абеляшев А.В., представник за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
9-23.06.2003р. по справі № 2-23/844.1-2003 (суддя Іщенко Г.М.),
яке залишено без змін постановою від 06.10.2003р.
Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія
суддів Градова О.Г, Голик В.С, Фенько Т.П. ) позовні вимоги
задоволено. Визнано недійсним рішення Державної податкової
інспекції у м. Сімферополі № 2007062303/0 від 24.12.2002р.
Державна податкова інспекція у м. Сімферополі звернулася до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим
від 9-23.06.2003р. по справі № 2-23/844.1-2003 та постанову від
06.10.2003р. Севастопольського апеляційного господарського суду
скасувати, в позові відмовити.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
19.11.2002р. податковою інспекцією проведено перевірку АЗС, що
належить суб’єкту підприємницької діяльності Безуху В.Л.
Як встановлено господарським судом, за результатами перевірки
було встановлено єдине порушення Закону України “Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
,
зокрема, не проведення через реєстратор розрахункових операцій
суми 678,63грн. за продаж бензину, оскільки сума готівкових
коштів на місці проведенні розрахунків склала 713, 64грн. а сума
готівкових коштів вказаних в поточному звіті РРО склала 35,
01грн.
За результатами перевірки складено акт № 000676 від
19.11.2002р., на підставі якого прийнято податкове
повідомлення-рішення № 2007062303/0 від.24.11.02р., яким
платнику податків за порушення ч. 6 ст. 17 ст. 22 Закону України
“Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
визначено податкове зобов’язання у вигляді штрафних санкцій в
сумі 3438,15грн.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,
касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин
справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарським судом першої та апеляційної інстанцій встановлено,
що копія контрольної стрічки за 19.11.2002р. знаходиться в
матеріалах справи, оригінал був досліджений в судовому
засіданні, на підставі якого судом визначено, що сума в розмірі
713 грн., отримана за продаж бензину, була проведена через
реєстратор розрахункових операцій об.11год. 14хв., а перевірка
згідно акту розпочата об 11год. 27хв.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду
України зазначає, що позивачем не було допущено порушень Закону
України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Посилання податкової інспекції на неправильне застосування судом
норм, щодо встановленого законодавством порядку притягнення до
відповідальності за порушення вимог Закону України “Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, не
може бути взято до уваги, оскільки матеріалами справи та
фактичними обставинами, що встановлені попередніми судовими
інстанціями, спростовується сам факт вчинення правопорушення за
яке були застосовані фінансові санкції.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для
скасування постанови від 06.10.2003р. Севастопольського
апеляційного господарського суду та задоволення касаційної
скарги.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторони оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
залишити без задоволення.
Постанову від 06.10.2003р. Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі № 2-23/8441.1-03 Господарського
суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.