Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2004 Справа N 2-20/7522-03
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача Не з'явились про час і місце
розгляду справи повідомлені
належним чином
відповідача
не з'явились про час і місце
розгляду справи повідомлені
належним чином
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Державної податкової інспекції в
касаційну скаргу у справі місті Феодосія
№ 2-20/7522-03
на постанову від 15.09.2003р.
Севастопольського апеляційного господарського суду
за позовом Феодосійського морського
торгівельного порту
до Державної податкової інспекції в
місті Феодосія
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від
4.10.2003р. № 000415/1724/23-01/9
Феодосійський морський торгівельний порт звернувся з позовом до
господарського суду Автономної Республіки Крим про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення від 4.10.2003р.
№ 000415/1724/23-01/9 Державної податкової інспекції в місті
Феодосія, з посиланням на те, що при складенні акту, на підставі
якого було прийняте спірне повідомлення-рішення, Державною
податковою інспекцією в місті Феодосія невірно застосовано пункт 4
статті 3 Закону України "Про регулювання товарообмінних
(бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"
( 351-14 ) (351-14)
у відповідності до якого суб'єкти зовнішньоекономічної
діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг
за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з
дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання
робіт чи надання послуг, повідомити органи державної митної служби
України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором
товари) або органи державної податкової служби України (якщо
імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи
послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг);
неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою
нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих
товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення.
Господарський суд Автономної Республіки Крим рішенням від
22.05.2003р. позов Феодосійського морського торгівельного порту
задовольнив, визнав недійсним податкове повідомлення-рішення
Державної податкової інспекції в місті Феодосія від 4.10.2003р.
№ 000415/1724/23-01/9. Рішення суду мотивоване тим, що позивач не
порушив норм чинного законодавства, оскільки експорт послуг
відбувався за зовнішньоекономічним договором № 9/9 від 31.12.98р.
, який не є бартерним, у зв'язку з чим пункт 4 статті 3 Закону
України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у
галузі зовнішньоекономічної діяльності" ( 351-14 ) (351-14)
до спірних
правовідносин не застосовується.
Не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, Державна податкова
інспекція в місті Феодосія звернулась до Севастопольського
апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить
скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим,
як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та
процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в
задоволені позову.
Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від
15.09.2003р. рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим від 04.07.2003р. залишив без зміни, апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції в місті Феодосії - без задоволення.
Севастопольський апеляційний господарський суд дослідив обставини
справи і прийшов до висновку, що позивачем було укладено два
самостійних договори, які не можна розглядати в рамках однієї
бартерної угоди.
Державна податкова інспекція у місті Феодосії звернулась
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
22.05.2003р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 15.09.2003р. скасувати, як такі, що
винесені з порушенням норм матеріального права, зокрема пункту 4
статті 3 Закону України "Про регулювання товарообмінних
(бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"
( 351-14 ) (351-14)
.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту та об'єктивність
розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, правильність
застосування судом першої та апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справи господарським судом Автономної Республіки Крим
було встановлено та підтверджено Севастопольським апеляційним
господарським судом під час здійснення апеляційного провадження
наступне.
Державна податкова інспекція в місті Феодосія податковим
повідомленням-рішенням від 9.10.2002р. № 000415/1724/23-01/9
визначила позивачу податкові зобов'язання (пеню) у розмірі
4922,74грн. за порушення строків повідомлення про дату експорту
послуг за бартерною угодою. Оспорюване податкове
повідомленнярішення прийняте на підставі акта у № 000147/23-1/3045
від 26.09.2003р. складеного за результатами перевірки
достовірності бухгалтерської звітності та дотримання податкового
законодавства Феодосійським морським торгівельним портом за період
з 01.04.2001р по 01.07.2002р. Зазначеною перевіркою було
встановлене порушення позивачем строків повідомлення органів
державної податкової служби України про дату експорту послуг за
бартерною угодою № Р010201 від 02.02.2001р. вказаних в пункті 4
статті 3 Закону України "Про регулювання товарообмінних
(бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"
( 351-14 ) (351-14)
.
Між позивачем та фірмою "ТТТ" 31.12.1998р. укладено
зовнішньоекономічну угоду № 9/9 про надання послуг, яка
передбачала грошову форму розрахунків. На виконання зазначеної
угоди порт здійснив експорт послуг, проте фірма "ТТТ" надані
послуги не оплатила, у зв'язку з чим станом на 14.01.2001р. у
фірми "ТТТ" перед позивачем утворилась заборгованість - 923,73
дол.
02.02.2001р. між позивачем та фірмою "ТТТ" укладено контракт №
Р010201 купівлі-продажу карбаміду, згідно з яким фірма "ТТТ"
продає, а Феодосійський морський торгівельний порт купує 37.100 т.
карбаміду , в якості компенсації за послуги , надані за угодою №
9/9 від 31.12.1998р. Послуги по зазначеній угоді позивачем
нерезиденту не надавались.
Як з'ясовано при здійсненні апеляційного провадження, у
відповідності до вантажно-митної декларації № 6006/1/000323 від
28.04.2001р. карбамід в кількості 37.100т. на суму 923,73 дол. США
було отримано Феодосійським морським торгівельним портом від фірми
"ТТТ".
В статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
надано визначення терміну "бартер". Бартер (товарний
обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення
розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій,
ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної
заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування
коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів
(робіт, послуг).
За змістом статті 1 Закону України "Про регулювання товарообмінних
(бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"
( 351-14 ) (351-14)
товарообмінна (бартерна) операція у галузі
зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів
експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або
договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата
експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі,
між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним
суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за
вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому
поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або
безготівковій формі. У бартерному договорі зазначається загальна
вартість товарів, що імпортуються, та загальна вартість товарів
(робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим
вираженням в іноземній валюті,
Виходячи з того, що попередніми судовими інстанціями було
встановлено , що між позивачем та фірмою "ТТТ" в різні періоди
часу укладено два самостійні контракти, які не можна розглядати в
рамках однієї бартерної угоди, здійснення податковою інспекцією
нарахування пені згідно повідомлення-рішення від 4.10.2003р.
№ 000415/1724/23-01/9 є таким, що суперечить приписам пункту 4
статті 3 Закону України "Про регулювання товарообмінних
(бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"
( 351-14 ) (351-14)
.
Виходячи з викладеного господарський суд Автономної Республіки
Крим та Севастопольський апеляційний господарський суд повно та
всебічно дослідили та встановили всі обставини справи, які мають
значення для вирішення цього спору і вірно застосували приписи
матеріального та процесуального законодавства, яке регулює
правовідносини, що склалися , касаційна інстанція не вбачає
підстав для задоволення касаційної скарги відповідача.
З огляду на зазначене постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду залишається без змін, а касаційна скарга
податкової інспекції без задоволення .
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22
травня 2003р та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 15 вересня 2003 року у справі
№ 2-20/7522-03 залишити без зміни, касаційну скаргу Державної
податкової інспекції в місті Феодосія - без задоволення.