ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
19.02.2004                                  Справа N 1/246-26/95
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
розглянувши касаційну        Управління ресурсів Львівської
скаргу                       міської ради
 
на постанову                 Львівського апеляційного
                             господарського суду від 23.10.2003
                             року
 
у справі за позовом          ТОВ “ПР”
 
до                           Управління ресурсів Львівської
                             міської ради
 
про   спонукання до внесення змін до договору
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
у  березні  2003 р., ТОВ “ПР” звернулось до суду  з  позивом  до
Управління ресурсів Львівської міської ради про внесення змін до
договору оренди майнового комплексу від 30.03.2001 року, № 06  і
виключення   з  п.  6.4  договору  його  обов’язку   здійснювати
капітальний ремонт орендованого майна.
 
Рішенням  господарського суду Львівської області від  01.07.2003
року у задоволенні позову відмовлено.
 
Постановою  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від
23.10.2003 року рішення суду першої інстанції скасовано, а позов
задоволено.
 
У   касаційній  скарзі  відповідач  посилається  на  неправильну
правову  оцінку  апеляційним судом  обставин  справи  і  просить
постанову  скасувати,  а рішення місцевого  господарського  суду
залишити без змін.
 
Заслухавши  суддю-доповідача,  перевіривши  матеріали  справи  і
обговоривши  доводи скарги судова колегія не вбачає підстав  для
її задоволення виходячи з наступного.
 
Спірне  майно  є комунальною власністю і відносини  сторін  щодо
його  використання регулюються укладеним між  ними  договором  і
Законом  України  “Про оренду державного та комунального  майна”
( 2269-12 ) (2269-12)
        .
 
Згідно  зазначеного вище Закону до основних обов’язків  орендаря
віднесено  використання об’єкту оренди за цільовим призначенням,
зберігати   орендоване  майно  відповідно  до   умов   договору,
запобігати його пошкодженню та псуванню.
 
Здійснювати  реконструкцію, технічне  переоснащення,  поліпшення
орендованого майна за рахунок власних коштів орендар  має  право
за   погодженням  з  орендодавцем  (ст.  23),  тобто  поліпшення
орендованого  майна є правом, а не обов’язком орендаря,  а  тому
апеляційний суд правомірно визнав обґрунтованими вимоги позивача
про виключення з договору його обов’язку здійснювати капітальний
ремонт  об’єкту  оренди  і підстав для  скасування  рішення  про
задоволення  позову  з  наведених у  касаційній  скарзі  мотивів
судова колегія не вбачає.
 
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу   залишити  без  задоволення,   а   постанову
Львівського  апеляційного господарського суду від 23.10.2003  р.
без змін.