ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.02.2004 Справа N 3976-3/85
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у приватної фірми “Аукціон”, м. Суми
відкритому засіданні (далі – ПФ “Аукціон”)
матеріали касаційної
скарги
на постанову Харківський апеляційного господарського
суду від 09.10.2003
у справі господарського суду Сумської області
№ 3976-3/85
за позовом управління комунального майна та
приватизації Сумської міської ради,
м. Суми (назва змінена на управління
комунального майна Сумської міської
ради)
до ПФ “Аукціон”
про дострокове розірвання договору оренди та примусове
виселення з приміщення
У відкритому судовому засіданні брали участь представники:
від позивача – Рибницький Г.В.
від відповідача – Сіренко І.С.
В С Т А Н О В И В:
У липні 2002 року управління комунального майна та приватизації
Сумської міської ради (позивач – орендодавець) звернулося до
суду з позовною заявою до ПФ “Аукціон” (відповідач – орендар)
про дострокове розірвання договору оренди та примусове виселення
з приміщення, оскільки орендарем не сплачувалася оренда плата
з.09.2001 року по травень 2002 року.
Вищий господарський суд України постановою від 11.06.2003
(судді: Черногуз Ф.Ф. – головуючий, Михайлюк М.В., Перепічай
В.С.) рішення господарського суду Сумської області від
09.12.2002 та постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 26.0.2003 скасував, справу передав на новий розгляд до
господарського суду Сумської області, оскільки відповідач не був
належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і
був обмежений в можливості реалізувати процесуальні права
сторони, встановлені статтею 22 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Господарський суд Сумської області рішенням від 07.08.2003
(суддя Зражевський Ю.О.) розірвав договір оренди, зобов’язав
відповідача до 01.09.2003 виселитися з нежилого приміщення.
В судовому засіданні позивач заявив про зміну назви установи
управління комунального майна та приватизації Сумської міської
ради на управління комунального майна Сумської міської ради.
Рішення обгрунтовано тим, що заборгованість, яка склалася
з.09.2001 року по травень 2002 року була частково погашена у
травні-липні 2002, однак залишок боргу становить орендну плату
понад три місяця.
Харківський апеляційний господарський суд постановою від
09.10.2003 (судді: Слюсарева Л.В. – головуючий, Білоконь Н.Д.,
Бур’янова С.С.) залишив рішення без змін, апеляційну скаргу без
задоволення з тих же підстав.
ПФ “Аукціон” звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду
і вважає її такою, що прийнята з порушення норм матеріального та
процесуального права і підлягає скасуванню, оскільки
заборгованість по орендній плати виникла не з вини орендаря.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування судом норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
з таких підстав.
У касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за
правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи
та їх доказуванням.
Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої
ўнстанцўї виключно для перевірки юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові
господарського суду (стаття 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Між сторонами справи 16.08.1999 укладений договір оренди № ФМ
–014 строком з 01.09.1999 по 01.09.2008.
Позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв в оренду
нежитлове приміщення площею 779,7 кв.м, розташоване у м. Суми по
вул. Харківській, 32, яке є комунальною власністю.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що орендна плата сплачується
щомісяця.
Наймач (орендар) зобов'язаний своєчасно вносити плату за
користування майном (стаття 265 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
та стаття 19 Закону України “Про оренду державного та
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
).
Відповідач проти несвоєчасної сплати орендної плати не
заперечує, однак посилається на те, що ним прострочено сплату
оренди з вини позивача, оскільки він не повідомив про зміну
банківських реквізитів.
Судом не досліджено, чи дійсно до прострочення орендної плати
призвела зміна банківських реквізитів і повідомлявся чи ні
орендар про їх (банківських реквізитів) зміну.
Підчас нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно
з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи,
об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її
розгляду і вирішення спору по суті і в залежності від
встановленого правильно застосувати норми матеріального права,
що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і
обгрунтоване рішення.
Керуючись статтями 4-1, 22, 111-5, 111-7-111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
09.10.2003 та рішення господарського суду Сумської області від
07.08.2003 у справі № 3976-3/85 скасувати, справу передати на
новий розгляд до господарського суду Сумської області.