ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.02–17.03.2004 Справа N 43/1
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
розглянувши у Спільного підприємства з іноземними
відкритому судовому інвестиціями у формі товариства з
засіданні касаційну обмеженою відповідальністю “Торговий дім
скаргу “ТУ”, м. Київ
на ухвалу від 03.11.2003
Київського апеляційного господарського
суду
у справі № 43/1
господарського суду м. Києва
за заявою Виробничо-збутового підприємства “Г” НАК
“Н”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю
спільного підприємства “Торговий дім
“ТУ”, м. Київ
про визнання банкрутом
В С Т А Н О В И В:
Господарський суд м. Києва ухвалою від 05.09.2003 порушив
провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою
відповідальністю “СП “Торговий дім “ТУ”.
Товариство з обмеженою відповідальністю “СП “Торговий дім “ТУ”
звернулося до Київського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду м. Києва від
05.09.2003.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
03.11.2003 відмовлено товариству у прийнятті апеляційної скарги.
Апеляційна інстанція мотивувала своє рішення тим, що згідно ст.
106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку у випадках, передбачених господарським
процесуальним кодексом України та Законом України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Суд зазначає, що апелянтом подано апеляційну скаргу на ухвалу
про порушення провадження у справі про банкрутство, однак
відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
зазначена ухвала не підлягає оскарженню.
Оскаржуючи ухвалу апеляційної інстанції від 03.11.2003 та ухвалу
господарського суду м. Києва від 05.09.2003 скаржник просить їх
скасувати та залишити заяву Виробничого-збутового підприємства
“Г” НАК “Н” про порушення провадження у справі про банкрутство
без розгляду посилаючись на те, що статтею 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не передбачено таку
підставу для повернення апеляційної скарги, як неможливість
оскарження відповідної ухвали в апеляційному порядку.
На думку скаржника, апеляційна інстанція неправильно застосувала
ч. 1 та 3 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, які надають сторонам процесу право подавати
апеляційні скарги на будь-які ухвали місцевого господарського
суду.
Крім того, суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про
прийняття скарги не дослідив те, що при вирішенні питання про
прийняття заяви та порушення провадження у справі судом першої
інстанції не застосовано ст. 7 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судами фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю “СП “Торговий дім “ТУ”
звернулося до Київського апеляційного господарського суду із
апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду м. Києва від
05.09.2003 про порушення провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
03.11.2003 відмовлено товариству у прийнятті апеляційної скарги
на ухвалу від 05.09.2003, оскільки зазначена ухвала не підлягає
оскарженню.
Відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали місцевого господарського суду можуть
бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених
цим Кодексом та Законом України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
, тобто оскарженню підлягають лише ті ухвали, про
можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті
Господарського процесуального кодексу або Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, в яких йдеться про винесення судом даних
ухвал.
Пункт 1 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
не містить
прямої вказівки на те, що ухвала про порушення провадження у
справі про банкрутство підлягає оскарженню.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд
обґрунтовано відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю
“СП “Торговий дім “ТУ” у прийнятті апеляційної скарги.
Посилання скаржника на те, що Київським апеляційним
господарським судом не прийнято до уваги обставину щодо
неправильного застосування судом першої інстанції ст. 7 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
не приймається до уваги, оскільки
вказана обставина не була предметом розгляду в апеляційній
інстанції.
Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану
апеляційним судом обставинам справи такою, що ґрунтується на
матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для
задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Спільного підприємства з іноземними
інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю
“Торговий дім “ТУ” залишити без задоволення, а ухвалу Київського
апеляційного господарського суду від 03.11.2003 у справі № 43/1
без змін.