ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.02.2004 Справа N 37/423
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г.
Сратієнко Л.В.
за участю : представника АКБ "SSS" А.А.А.; представника ЗАТ "XXX"
Б.Б.Б., представника Генеральної прокуратури України В.В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Акціонерного комерційного банку "SSS"
на рішення господарського суду м. Києва від 17.09.2003 р. по
справі №37/423 за позовом Акціонерного комерційного банку "SSS" до
Закритого акціонерного товариства "XXX"
про стягнення 27463704,29 грн.
В С Т А Н О В И В :
Позивач АКБ "SSS" 09.07.2003 р. звернувся з позовом до суду про
примусове стягнення з Закритого акціонерного товариства "YYY"
боргу в сумі 27 463 703,29 грн. з урахуванням індексу інфляції.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.07.2003 р. було
порушено провадження по справі № 37/423.
Доповідач по справі - суддя Ткаченко Н.Г.
Рішенням господарського суду м. Києва від 17 вересня 2003 р. по
справі №37/423 /суддя Яковлева Г.А./ в задоволенні позовних вимог
АКБ "SSS" було відмовлено.
В касаційній скарзі позивач - Акціонерний комерційний банк "SSS"
просить постановлене по справі рішення скасувати, так як вона
постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального
права, та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні
вимоги АКБ "SSS" про стягнення заборгованості в сумі 27 463 703,29
грн., судові витрати покласти на відповідача.
У судовому засіданні 17.12.2003 р. справу було відкладено на 14
січня 2004 р. На підставі ст.77 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у судовому засіданні 14.01.2004 р.
була оголошена перерва на 18 лютого 2004 р. о 11 год.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, і було встановлено судом, Банк
"SSS" 12.03.1998 р. для ЗАТ "YYY" відкрив документальний акредитив
SB /980312/114 в сумі 5000000,00 доларів США. Відповідно до умов
цього акредитиву Позивач виступив гарантом виконання ЗАТ "YYY"
зобов'язань по оплаті за поставлену фірмою "ZZZ", Австрія
(постачальник) на виконання зобов'язань відповідача по оплаті за
договором переводу боргу за поставлену сиру нафту №03/11-97ВО,
укладеного між відповідачем та СП "QQQ". Умовами здійснення
платежу в зазначеному акредитиві було визначено виконання платежу
по пред'явленню в "RRR" проти підписаного підтвердження
бенефіціанта, яке свідчить про те, що він поставив товар на
користь відповідача у відповідності до вимог контракту №NAF -
1/0112- LS 98 від 01.12.1997 р. та не отримав платіж від
відповідача; сертифікат отримання (акту приймання - передачі)
товару підписаного фірмою "ZZZ", відповідачем та ЗАТ "LLL". Іншою
умовою здійснення платежу, у акредитиві SB /980312/114 було
визначено пред'явлення сертифікату від 19.08.1997 р., яким
підтверджувалося отримання товару в розмірі 19670,67 метричних
тон, підписаний фірмою "ZZZ", ЗАТ "QQQ", ЗАТ "LLL". Позивачем було
виконано платіж за акредитивом SB /980312/114 в сумі 4999960,73
доларів США.
12 червня 2002 р. по справі №14/157 за позовом Акціонерного
комерційного банку "SSS" до Закритого акціонерного товариства
"YYY" Вищим господарським судом України було винесено постанову,
якою було встановлено, що фактично оплата позивачем коштів
австрійської фірми здійснена відповідно до умови акредитиву щодо
виконання зобов'язань по договору переводу боргу №03/11-97ВО від
11.03.1998 р., укладеного СП "QQQ" і ЗАТ "YYY". Згідно цього
договору СП "QQQ" передало ЗАТ "YYY" обов'язкі по виконанню
контракту № SPUN-1/2001-Ls97 від 20.01.1997 р. (REF інобанку
S XXX-97 SB) щодо оплати 5 мил. дол. США постачальнику нафти -
фірмі "ZZZ", причому ЗАТ "YYY" забезпечувало надання АКБ "SSS"
акредитиву на користь постачальника продукції на суму 5 мил. дол.
США. Також постановою було встановлено, що саме в межах
правовідносин сторін щодо згаданого контракту, договору,
акредитиву ЗАТ "YYY" поставлено нафту австрійською фірмою і
отримувачу продукції належить здійснити розрахунки.
Відмовляючи Акціонерному комерційному банку "SSS" у задоволенні
позовних вимог, господарський суд м. Києва виходив з того, що
відповідно до ст.71 ЦК Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
загальний строк
для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна
давність), встановлюється в три роки. Згідно зі ст.80 зазначеного
кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
закінчення строку позовної давності до
пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд,
арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску
строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Позивач клопотань про відновлення строку позовної давності не
заявляв. В матеріалах справи не має доказів того, що термін
позовної давності позивачем було пропущено з поважних причин.
Але з такими висновками суду погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює
докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вище вимогам
не відповідає.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням арбітражного суду м.
Києва від 21.06.2001 р. по справі № 14/157 було задоволено позов
Акціонерного комерційного банку "SSS" до Закритого акціонерного
товариства "YYY" про стягнення заборгованості в сумі 6 850 433,58
дол. США за договором №15/98 від 12.03.1998 р. в межах якого
позивачем для відповідача був відкритий акредитив № SB
/980312/114. Постановою Київського апеляційного господарського
суду від 20.03.2002 р. по справі № 14/157 зазначене рішення суду
першої інстанції було залишено без змін. Таким чином, до моменту
винесення Вищим господарським судом України постанови від
12.06.2002 р. вимоги позивача до відповідача за договором №15/98
від 12.03.1998 р. та відповідно за акредитивом № SB /980312/114
мали статус задоволених судом і за таких обставин позивач не мав
права звернутися до відповідача про стягнення заборгованості за
акредитивом № SB /980312/114 окремо від договору про надання
гарантії №15/98 від 12.03.1998 р. в межах якого, як було
встановлено судами першої та апеляційної інстанції, був виданий
акредитив SB /980312/114.
Вищий господарський суд України постановою від 12.06.2002 р.
скасував рішення суду першої інстанції і апеляційну постанову та
відмовив в позові АКБ "SSS", оскільки акредитив № SB /980312/114
не ґрунтується на договорі про надання гарантії №15/98 від
12.03.1998 р., а фактично має самостійний та відокремлений
правовий статус договірного зобов'язання.
Відповідно до ст. 76 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
перебіг строку
позовної давності починається з дня виникнення права на позов.
Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна
була дізнатися про порушення свого права.
Предметом спору у даній справі є самостійні договірні зобов'язання
- стягнення заборгованості по акредитиву № SB /980312/114.
Цим обставинам господарським судом м. Києва належна оцінка дана не
була.
Таким чином, суд належним чином не з'ясував дійсні обставини
справи, не дав належної оцінки всім зібраним по справі доказам,
доводам та запереченням сторін та належним чином законодавчо не
обґрунтував свої висновки.
За таких обставин, постановлене по справі судове рішення підлягає
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді справи суду слід належним чином дослідити
матеріали справи, що стосуються строку пропуску позовної давності,
причини пропуску зазначеного строку та всебічно перевірити дійсні
обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам і
в залежності від встановленого та вимог закону, постановити
законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку "SSS"
задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 17.09.2003 р. по справі
№37/423 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до
суду першої інстанції.
Головуючий - Б.М. Поляков
Судді- Н.Г. Ткаченко
Л.В. Стратієнко