ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2004                                    Справа N 20-8/252

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                         Черногуза Ф.Ф. – головуючого,

                         Михайлюка М.В.,

                         Невдашенко Л.П.,

розглянувши у            приватного підприємства “Норитца”,

відкритому засіданні     м. Севастополь (далі – ПП “Норитца”)

матеріали касаційної     

скарги

на постанову             Севастопольського апеляційного

                         господарського суду від 20.11.2003

у справі                 господарського суду м. Севастополя

                         № 20-8/252

за позовом               ПП “Норитца”

до                       відділу державної виконавчої служби

                         Ленінського районного управління юстиції

                         м. Севастополя (далі – ВДВС Ленінського

                         райуправління юстиції м. Севастополя)

про   стягнення 161 350 грн.

В судовому засіданні приймали участь представники:

від позивача             Митько В.В.

                       В С Т А Н О В И В:

Господарський  суд  м.  Севастополя рішенням  від  29.09.2003  в

задоволенні позовних вимог відмовив через відсутність причинного

зв’язку між шкодою і діями відповідача.

Севастопольський   апеляційний  господарський   суд   постановою

20.11.2003   залишив   без  змін  рішення  господарського   суду

м.  Севастополя від 29.09.2003 доказів втрати арештованого майна

немає, виконавче провадження про стягнення майна не закрито.

В  касаційній  скарзі порушено питання про скасування  постанови

Севастопольського   апеляційного   господарського    суду    від

20.11.2003    з   підстав   неправильного   застосування    норм

матеріального права та прийняття нового рішення про  задоволення

позову.

Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши

матеріали  справи,  Вищий господарський суд України  вважає,  що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач  звернувся  з  позовом про стягнення  з  відповідача  на

підставі  ст.  440 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         збитків в  сумі  161350

грн.

Встановлений   ст.  440  ЦК  склад  цивільного   правовідношення

поширюється на всі норми, що входять до глави 40 ЦК ( 435-15 ) (435-15)
        .

Необхідні  елементи  складу  цивільного  правовідношення   такі:

протиправна   поведінка,  причинний   зв’язок   між   шкодою   і

протиправною поведінкою, вина.

Неподання позивачем доказів протиправності дій відповідача, його

вини  у  заподіянні  шкоди та наявності причинного  зв’язку  між

такими  діями  і винного є підставою для відмови  у  задоволенні

позову про відшкодування шкоди.

Враховуючи   межі   перегляду  справи  у  касаційній   інстанції

(ст.  111-7 ГПК) та приймаючи до уваги викладене, колегія суддів

вважає,     що    постанова    Севастопольського    апеляційного

господарського  суду  від 20.11.2003 відповідає  нормам  чинного

законодавства і підстав для її скасування немає.

Керуючись    ст.ст.    111-5,   111-7,   111-9    Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський

суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від

20.11.2003  у  справі  № 20-8/252 залишити без  змін,  касаційну

скаргу без задоволення.