ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.02.2004 Справа N 19/87
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач у
справі),
Ткаченко Н.Г.
Яценко О.В.
розглянувши матеріали УПФ України в Орджонікідзевському районі
касаційної скарги міста Запоріжжя
на ухвалу від 20.10.2003р. господарського суду
Запорізької області
у справі № 19/87 господарського суду Запорізької
області
за заявою ТОВ “Арт-Дизайн”, м. Запоріжжя
до ВАТ “Запорізьке будівельно-монтажне
управління по газифікації “Запоріжгазбуд”,
м. Запоріжжя
про банкрутство
арбітражний керуючий Кириченко В.П.
за участю представника сторони:
від УПФ України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя –
Михайлова І.М., довір. від 17.02.2004 р. № 01-05/382;
В С Т А Н О В И В:
Господарським судом Запорізької області ухвалою від 11.07.2003
р. за заявою ТОВ “Арт-Дизайн” було порушено провадження у справі
№ 19/87 про банкрутство ВАТ “Запорізьке будівельно-монтажне
управління по газифікації “Запоріжгазбуд”.
23.08.2004 р. в газеті “Голос України” № 158 (3158) була
здійснена публікація оголошення про порушення провадження у
справі про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.10.2003р.
(суддя Даценко Л.І.) визнано грошові вимоги ряду кредиторів та
затверджено реєстр вимог кредиторів.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, УПФ України в
Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в частині
відхилення його кредиторських вимог та визнати загальний розмір
грошових вимог УПФ України в Орджонікідзевському районі міста
Запоріжжя.
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з
наступного.
Відповідно до статті 14 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон) конкурсні кредитори за вимогами, які
виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство,
протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному
друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі
про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду
письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують. При цьому факт заборгованості кредиторів має бути
підтверджений відповідними документами.
За результатами розгляду спірних грошових вимог кредиторів
господарський суд виносить ухвалу, в якій визнає чи відхиляє
вимоги з відповідним обґрунтуванням винесеного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, УПФ України в
Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя звернулася з вимогами
до боржника на суму 122 238,05 грн., однак судом були визнані
вимоги кредитора на суму 1 679,88 грн.
Відхиляючи грошові вимоги УПФ України в Орджонікідзевському
районў міста Запоріжжя, суд першої інстанції виходив з того, що
грошові вимоги кредитора містять у собі суму заборгованості
строк сплати яких не настав.
Проте, до такого висновку суд прийшов без достатніх правових
підстав, а саме документального підтвердження та належного
нормативно-правового обґрунтування.
Положення ст. 4-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачають, що
судове рішення приймається суддею за результатами обговорення
усіх обставин справи та норми ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
зобов’язують суд у мотивувальній частині судового рішення
вказувати, зокрема, докази, на підставі яких прийнято рішення,
та законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи
рішення.
При цьому, колегія суддів відмічає, що відповідно до ч. 15
ст. 11 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
після опублікування оголошення про
порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі
всі кредитори незалежно від настання строку виконання
зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до
боржника згідно зі статтею 14 цього Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Отже, в порядку ч. 1 ст. 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
кредитори мають
право заявляти вимоги до боржника незалежно від настання строку
виконання зобов'язань.
Таким чином, господарським судом першої інстанції не дотримано
вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного, повного і
об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності.
Допущені порушення норм процесуального права не можуть бути
усунуті судом касаційної інстанції.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене та з огляду на те, що вимоги кредитора
згідно ст. 15 Закону визнані частково, прийняте судове рішення
підлягає скасуванню в частині визнання грошових вимог УПФ
України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя, а справа у
відповідній частині – передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 14, 15 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу УПФ України в Орджонікідзевському районі
міста Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької
області від 20.10.2003р. у справі № 19/87 задовольнити
частково.
2. Ухвалу господарського суду Запорізької області від
20.10.2003р. у справі № 19/87 в частині визнання грошових вимог
УПФ України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя
скасувати.
3. Справу № 19/87 в частині визнання грошових вимог УПФ
України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя передати на
новий розгляд до господарського суду Запорізької області.