ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
18.02.2004                             Справа N 15/206-03-5151
 
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
 
головуючого
суддів:
 
розглянувши у         Відкритого акціонерного товариства “Ю”,
відкритому судовому   м. Одеса
засіданні касаційну   
скаргу                
на постанову          від 21.10.2003
                      Одеського апеляційного господарського
                      суду
 
у справі              № 15/206-03-5151
господарського суду   Одеської області
 
за позовом            Відкритого акціонерного товариства “Ю”,
                      м. Одеса
 
до                    Відкритого акціонерного товариства
                      “Енергопостачальна компанія “О”, м. Одеса
 
про   визнання недійсним акта
 
за участю представників сторін:
 
від позивача не з’явилися
від відповідача не з’явилися
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського  суду  Одеської  області  від  19.08.03
задоволено позов ВАТ “Ю” до ВАТ “Енергопостачальна компанія  “О”
про визнання недійсним акта-припису від 03.07.03.
 
Задовольняючи позов суд виходив з того, що зазначений акт-припис
не відповідає вимогам “Правил користування електричною енергією”
( z0417-96 ) (z0417-96)
         затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.96  (з
подальшими  змінами)  та  порушує  права  та  законні   інтереси
позивача.
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
21.10.03  рішення  господарського суду від  19.08.03  скасовано,
провадження у справі припинено.
 
Апеляційна  інстанція вмотивувала постанову тим,  що  акт-припис
складений  інспектором  Південного РЕМ, тобто  службовою  особою
енергопостачальної організації, тому дії службової особи  згідно
законодавства   повинні   оскаржуватися   у   судах    загальної
юрисдикції.
 
Оскаржуючи      постанову     апеляційної     інстанції      ВАТ
“Енергопостачальна  компанія “О” просить її  скасувати,  рішення
господарського суду від 19.08.03 залишити без змін,  посилаючись
на  невідповідність  вимогам закону акта  про  порушення  Правил
користування  електричною  енергією  ( z0417-96  ) (z0417-96)
        ,  складеного
24.04.02 та акта-припису від 03.07.03 виданого на підставі цього
акта.
 
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
встановлених  судом  фактичних обставин справи  та  їх  повноту,
колегія  суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
з наступних підстав.
 
Місцевим господарським судом та апеляційною інстанцією  повно  і
всебічно встановлені обставини справи, однак юридична оцінка цим
обставинам надана різна.
 
Відповідно   до   чинного  законодавства   про   адміністративні
правопорушення  суб’єктами адміністративної  відповідальності  є
фізичні особи.
 
У  даному  випадку, в акті від 24.04.02 відмічається неправильна
робота  приладів  обліку спожитої на ВАТ “Ю” електроенергії.  На
підставі  цього  акта  03.07.03  видано  акт-припис  про  сплату
заборгованості до 07.07.03 і попереджено споживача,  що  в  разі
несплати   заборгованості  його  буде   відключено   від   мереж
постачання.   Тобто,   даний  припис  адресовано   підприємству-
споживачу  електроенергії,  а не керівнику  підприємства,  якого
притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу.
 
Згідно Правил користування електричною енергією ( z0417-96  ) (z0417-96)
          в
редакції,  що  діяла  на момент перевірки і складання  акта  про
порушення  правил  (станом  з  09.04.02  по  14.11.02),  в  разі
несплати  нарахованих сум у визначений строк, електропостачальна
органўзацўя  подає позов до суду щодо стягнення  із  споживача  в
примусовому порядку пред’явленої суми.
 
Вказані Правила користування електричною енергією (зареєстровані
в Мінюсті 02.08.96 за № 417/1442) передбачають і форму складання
акта  про  порушення  Правил користування  електричною  енергією
( z0417-96 ) (z0417-96)
        .
 
Колегія  суддів вважає правильними висновки господарського  суду
першої   інстанції  про  те,  що  акт-припис  від  03.07.03   не
відповідає  вимогам  Правил  користування  електричною  енергією
( z0417-96 ) (z0417-96)
         і порушує права та законні інтереси позивача та  є
актом  ненормативного  характеру, який  породжує  певні  правові
наслідки у разі невиконання його приписів, зокрема, припиняється
постачання споживачу електроенергії.
 
Зважаючи  на  викладене Вищий господарський суд  України  вважає
постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
21.10.03 помилковою, а тому підлягаючу скасуванню.
 
Керуючись  ст.ст.  111-9,  111-10 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу задовольнити.
 
Постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
21.10.03  скасувати, рішення Одеського господарського  суду  від
19.08.03 у справі № 15/206-03-5151 залишити без змін.