ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.02.2004 Справа N 11/298-о
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні м. Херсоні
касаційну скаргу
на постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 07.10.2003 р.
у справі господарського суду Херсонської області
за позовом приватного підприємця Соломахи Сергія
Вікторовича (далі ПП Соломаха С.В.)
до Державної податкової інспекції у
м. Херсоні
про визнання недійсним рішення,
за участю представників сторін:
- позивача: не з’явились;
- відповідача: не з’явились;
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 31.07.2003
р. у справі № 11/298-о позов ПП Соломахи С.В. до ДПІ у
м. Херсоні задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення
від 12.05.2003 р. № 0007252303/2 про призначення штрафу в сумі
1700 грн. за порушення законодавства з регулювання виробництва і
торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та алкогольними
напоями.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
07.10.2003 р. у даній справі рішення господарського суду
Херсонської області від 31.07.2003 р. залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що оспорюване рішення ДПІ не
відповідає чинному законодавству, оскільки прийняте ДПІ з
порушенням наданих їй повноважень.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні в касаційній скарзі
просить скасувати постанову Запорізького апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Херсонської
області скасувати і прийняти нове рішення про відмову у
задоволенні позову. Стверджує, що судами неправильно застосовано
діюче законодавство стосовно компетенції органів державної
податкової служби при прийнятті рішень про застосування
фінансових санкцій за порушення законодавства з регулювання
виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та
алкогольними напоями.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.10.2002 р.
працівниками Департаменту з питань адміністрування акцизного
збору ДПА у м. Херсоні спільно з працівниками обласного
управління захисту прав споживачів перевірено магазин “Смак”, що
належить ПП Соломасі С.В. За наслідками перевірки складено акт
№ 211213 від 24.10.2002 р., в якому зазначено про порушення
п. 5, п. 15 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями та
тютюновими виробами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів
України від 30.07.1995 № 854 ( 854-95-п ) (854-95-п)
(із змінами і
доповненнями), а саме: встановлено алкогольні напої з наявністю
сторонніх включень та алкогольні напої з простроченим терміном
придатності.
На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Херсоні було винесено
податкове повідомлення від 12.05.2003 р. № 0007252303 про
застосування до ПП Соломахи С.В. штрафу в розмірі 1700 грн.
Згідно зі ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи,
організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні),
громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без
створення юридичної особи і в установленому порядку набули
статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених
або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Частина
друга цієї ж норми надає право державним та іншим органам
звертатися до господарського суду випадках, передбачених
законодавчими актами України.
Для органів державної податкової служби таким законодавчим актом
є Закон України “Про державну податкову службу в Україні”
( 509-12 ) (509-12)
.
У розділі ІІ цього Закону міститься перелік покладених на органи
державної податкової служби функцій, до яких, зокрема,
відноситься проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом
алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів
імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць
зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю у
розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики
і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним
обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією
виконання актів законодавства у межах своїх повноважень,
здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією,
узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням
у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до
суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства
про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового,
алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів по
вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку
алкогольних напоїв, знищенню тютюнових виробів, що були
незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу.
Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання
виробництва і обігу етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
рішення
про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті,
приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і
торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом
етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим
ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним,
спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими
виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх
компетенції, визначеної законами України.
Отже, органи державної податкової служби в установленому порядку
мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і
громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених
законом.
Суди попередніх інстанції визнали податкове рішення
недійсним. Однак, при цьому ними в повному обсязі не досліджено
обставини справи щодо якості алкогольних напоїв у відділі
магазину Смак”, який належить приватному підприємцю Соломасі
С.В., та докази, які могли підтвердити або спростувати їх,
зокрема, посвідчення якості на вино, коньяк, розливі в пляшки;
сертифікати про відповідність продукції стандартам, та не дана
їм відповідна оцінка.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку про
неповне з’ясування судами першої та апеляційної інстанції
фактичних обставин справи, що мають значення для правильного
вирішення спору, а отже й про порушення вимог ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту
їх встановлення у рішенні або постанови господарського суду.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення
обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає
передачі на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Під час нового судового розгляду справи господарському суду
першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі
передбачені законом засоби для всебічного, повного і
об’єктивного встановлення обставин справи, прав та обов’язків
сторін і в залежності від встановленого та відповідно до вимог
чинного законодавства вирішити спір.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні
задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
07.10.2003 р. і рішення господарського суду Херсонської області
від 31.07.2003 р. у справі № 11/298-о скасувати і передати
справу на новий розгляд господарському суду Херсонської області.