ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 18.02.2004                                    Справа N 05/106-34

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

              Перепічая В.С. (головуючого),

              Вовка І.В.,

              Гончарука П.А.,

розглянувши  у  відкритому

судовому засіданні  в м.Києві

касаційну скаргу      Відкритого  акціонерного товариства  "XXX"

на постанову          Львівського апеляційного господарського суду

                      від 22.10.2003 року

у справі за позовом   Товариства   з   обмеженою  відповідальністю

                      "YYY"

до                    Відкритого акціонерного товариства  "XXX"

про                   стягнення  суми,

                            УСТАНОВИВ :

У травні  2002  року  позивач  звернувся  до  господарського  суду

Волинської  області з позовною заявою до відповідача про стягнення

заборгованості в сумі  13182  грн.,  пені  в  сумі  1548,25  грн.,

інфляційних у сумі 1120,47 грн.  та 3%  річних в сумі 197,19 грн.,

посилаючись на  те,  що  останній  відмовився  виконати  договірні

зобов'язання щодо поставки оплаченого ним морозива.

Рішенням господарського  суду  Волинської  області  від 26.06.2002

року позов задоволено.

Постановою Львівського  апеляційного   господарського   суду   від

22.10.2003  року  зазначене рішення суду першої інстанції залишене

без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає,  що  судом  порушено  норми

процесуального   права,   і  тому  просить  прийняті  ним  рішення

скасувати та в позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає,  що прийняті у даній

справі  судові рішення відповідають законодавству,  і тому просить

залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні оголошувалась перерва на 18.02.2004 року.

Заслухавши пояснення  представника  позивача,  дослідивши   доводи

касаційної скарги та відзиву на неї,  перевіривши матеріали справи

і прийняті в ній судові рішення,  суд вважає,  що касаційна скарга

підлягає задоволенню частково.

Як вбачається  із  матеріалів справи,  між сторонами було укладено

договір  від  12.01.2000  року,  за   умовами   якого   відповідач

зобов'язався  поставити морозиво протягом 20-ти банківських днів з

моменту оплати,  а позивач здійснити попередню оплату  і  прийняти

товар.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення

заборгованості, яка складає здійснену ним оплату за не поставлений

відповідачем  товар,  пені  за  невиконання  грошових зобов'язань,

інфляційних сум і 3% річних.

Судами попередніх  інстанцій  встановлено,   що   позивачем   була

здійснена попередня оплата згідно умов договору в сумі 13182 грн.,

а відповідачем взяті договірні зобов'язання з поставки  товару  не

виконані.

Задовольняючи позов,  суд  виходив  із  загальних  умов  виконання

зобов'язання, застосувавши ст.ст. 161, 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .

Проте, суд вирішуючи спір  не  з'ясував  належним  чином  правовий

зміст  договірних  зобов'язань  відповідача,  а  звідси не уточнив

правових підстав заявлених вимог.

До того ж,  суд,  виходивши з того,  що у відповідача за договором

виникли  грошові  зобов'язання,  не  дослідив належним чином умови

укладеного між сторонами договору та не  з'ясував,  чи  виникли  з

нього такі зобов'язання у відповідача.

При цьому, суду слід було з'ясувати правову природу укладеного між

сторонами договору.

Разом  з  цим, суду слід було мати на увазі вимоги ст. 213 ЦК УРСР

( 1540-06 ) (1540-06)
         та врахувати їх при вирішенні даного спору.

За таких  обставин,  оскаржені  судові  рішення  не  можна визнати

законними й обґрунтованими,  і тому вони підлягають  скасуванню  з

передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час  нового  розгляду  справи  суду  слід врахувати наведене і

вирішити спір відповідно до вимог закону.

З огляду викладеного та керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9  -

111-12  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

Вищий господарський суд України,

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу   Відкритого   акціонерного   товариства    "XXX"

задовольнити частково.

Постанову Львівського   апеляційного   господарського   суду   від

22.10.2003 року та рішення господарського суду Волинської  області

від  26.06.2002  року скасувати,  і справу № 05/106-34 передати на

новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий В. Перепічай

Судді      І. Вовк

           П. Гончарук