ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.02.2004 Справа N B-25/102-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
розглянувши матеріали
касаційної скарги Ч-ської ОДПІ в Н-ській області
на постанову Н-ського апеляційного господарського суду
від 03.11.2003 р.
у справі № Х3 господарського суду Н-ської області
за заявою Ч-ської ОДПІ в Н-ській області
до СТОВ АФ "ХХХ"
про банкрутство
в судовому засіданні взяли участь представники:
кредитора: присутній,
боржника: не з'явився .
ВСТАНОВИВ:
Ч-ська ОДПІ в Н-ській області звернулась до господарського суду
Н-ської області з заявою про визнання банкрутом СТОВ АФ "ХХХ".
Ухвалою господарського суду Н-ської області (суддя А.А.А.) від
29.09.2003 р. у справі № Х3 повернуто заяву без розгляду на
підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Ухвала мотивована тим, що до заяви не додано копії наказу згідно
рішення суду від 10.10.02 року, з доказами направлення даного
наказу на виконання.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, Ч-ська ОДПІ в Н-ській
області звернулась до Н-ського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу
господарського суду Н-ської області від 29.09.2003 р. як таку, що
не відповідає вимогам чинного законодавства та направити справу до
господарського суду для порушення провадження у справі про
банкрутство СТОВ АФ "ХХХ".
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
03.11.2003 р. апеляційну скаргу Ч-ської ОДПІ в Н-ській області у
справі № Х3 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду
Н-ської області від 29.09.2003 р. по справі № Х3 залишено без змін
з тих же підстав.
Не погодившись з постановою Н-ського апеляційного господарського
суду від 03.11.2003 р. по справі № Х3 Ч-ська ОДПІ в Н-ській
області звернулась до Вищого господарського суду з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, як таку, що
не відповідає вимогам чинного законодавства.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді К.К.К., розглянувши
наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом
апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку
про відсутність правових підстав для задоволення касаційної
скарги, виходячи з наступного
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
справа про банкрутство порушується господарським
судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно
складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати,
які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після
встановленого для їх погашення строку.
Відповідно до ст. 7 вказаного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
заява кредитора
про порушення справи про банкрутство повинна містити виклад
обставин, які підтверджували б неплатоспроможність боржника, з
зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх
виконання, реквізитів розрахункового документа про списання коштів
з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату
його прийняття банківською установою боржника до виконання. До
заяви кредитора необхідно додати рішення господарського суду, який
розглядав вимоги кредитора до боржника. Копію неоплаченого
розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства,
здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням
банківською установою боржника про прийняття цього документа до
виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи
(виконавчий лист, чи інші документи), які підтверджують визнання
боржником вимог кредитора.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, скаржником до заяви
про порушення справи про банкрутство СТОВ АФ "ХХХ" не додано
документів, передбачених ст. 7 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, а саме копії наказу згідно рішення суду від
10.10.2003р. та не додано доказів прийняття Відділом Державної
виконавчої служби управління юстиції Ч-ського району цього
документа до виконання із зазначенням дати його прийняття.
Отже, Н-ський апеляційний господарський суд вірно дійшов висновку,
що надані до заяви документи, а саме постанова Відділу Державної
виконавчої служби від 16.09.2003 р. про зупинення виконавчого
провадження та лист відділу .NЮ3-30/2-1242 від 24.09.2003 р. не
можуть бути доказами неплатоспроможності боржника, оскільки
відомостей про дату прийняття наказу на виконання та про дату
відкриття виконавчого провадження Відділом Державної виконавчої
служби Ч-ського району вони не містять.
Стосовно надання скаржником до апеляційного суду додаткових
матеріалів, а саме копії наказу господарського суду від 14.05.2003
р. по справі № Х1, копії заяви про прийняття на примусове
виконання наказу суду від 14.05.2003 р., та копії листа виконавчої
служби, судова колегія зазначає, що оскільки ці документи не були
предметом розгляду у суді першої інстанції, тому згідно зі ст. 101
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вони не приймаються і не розглядаються
На підставі вищезазначеного судова колегія вважає, що постанова
Н-ського апеляційного господарського суду від 03.11.2003р.
відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстави її
скасування відсутні.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Ч-ської ОДПІ в Н-ській області на постанову
Н-ського апеляційного господарського суду від 03.11.2003 р. у
справі № Х3 залишити без задоволення.
Постанову Н-ського апеляційного господарського суду від
03.11.2003 р. у справі № Х3 залишити без змін.