ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.02.2004 Справа N 8/341
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Торгівельний будинок "О" на
рішення господарського суду Луганської області від 11 березня 2003
року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
27 травня 2003 року у справі № 8/341 за позовом міського
комунального підприємства "ВК" до відкритого акціонерного
товариства "Торгівельний будинок "О" про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
12 серпня 2002 року міське комунальне підприємство "ВК" звернулось
до господарського суду Луганської області з позовом до відкритого
акціонерного товариства "Торгівельний будинок "О" про стягнення
боргу в сумі 452263,99 грн., посилаючись на невиконання
відповідачем умов договору № 10 на постачання та приймання
господарсько-побутових стоків на 2000-2002 роки, укладеного між
сторонами щодо оплати наданих послуг.
Рішенням господарського суду Луганської області від 11 березня
2003 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 27 травня 2003 року, позов задоволено
частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача борг в сумі
388286,69 грн. та судові витрати. У задоволенні решти позовних
вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Торгівельний
будинок "О" просить скасувати постановлені судові рішення та
прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на неправильне
застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
На підставі договору № 10 позивачем надавались відповідачу послуги
з водопостачання та водовідведення на період з січня 2000 року по
31 грудня 2002 року. Пунктом 1.1 договору сторони передбачили, що
відповідач повинен встановити водолічильник в строк до 4 січня
2000 року за технічними умовами позивача.
Відповідно до п. 4.2 Правил користування системами комунального
водопостачання та водовідведення в містах і селищах України,
затверджених наказом Держкомунгосту від 1 липня 1994 року № 65
( z0165-94 ) (z0165-94)
(надалі - Правила), абонент повинен виконувати усі
рекомендації водоканалу, спрямовані на поліпшення якісного обліку
води в його мережі. У разі відмови абонента виконати ці
рекомендації, його водокористування вважається безобліковим.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем не було
встановлено прилад обліку води в місці підключення до
водопровідних мереж ВКу.
За таких обставин суди дійшли правильного висновку про безоблікове
водокористування позивача, та необхідності визначення розрахунку
витрат води в порядку, передбаченому п. 9.6 Правил ( z0165-94 ) (z0165-94)
.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків у справі судів
попередніх інстанцій, а твердження скаржника про те, що судами
неповно встановлені та не доведені обставини справи, оцінка
скаржником в касаційній скарзі доказів у справі не можуть братися
судом до уваги, зважаючи на межі перегляду справи в касаційній
інстанції, встановлені ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
З огляду на викладене, рішення місцевого суду та постанова
апеляційної інстанції зміні або скасуванню не підлягають.
Посилання у касаційній скарзі на те, що судом не з'ясовано
правонаступництво позивача безпідставне і спростовується наявним у
справі статутом позивача, згідно якого він є правонаступником
державного комунального підприємства "ВК".
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Торгівельний
будинок "О" залишити без задоволення, а рішення господарського
суду Луганської області від 11 березня 2003 року та постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 27 травня 2003
року у справі № 8/341 без змін.