ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.02.2004 Справа N 7/308-39/298
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - ТкаченкоН.Г.
Яценко О.В.
За участю: представника ЗАТ "XXX" - А.А.А.; арбітражного керуючого
- Б.Б.Б.; Голови правління ВАТ "YYY" - В.В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Закритого акціонерного товариства "XXX"
на ухвалу господарського суду Львівської області від 06.05.2003 р.
по справі №7/308-39/298 та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 24.09.2003 р. по справі №7/308-39/298 за
заявою Українсько -Андорського Спільного підприємства "ZZZ"
Акціонерного товариства до Відкритого акціонерного товариства
"YYY"
про банкрутство.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.12.2002 р.
було порушено провадження по справі №7/308-39/298 за заявою
Українсько -Андорського Спільного підприємства "ZZZ" Акціонерного
товариства про банкрутство ВАТ "YYY".
Доповідач по справі - суддя Ткаченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.01.2003 р.
по справі № 7/308-39/298 було введено процедуру розпорядження
майном боржника, та призначено арбітражного керуючого Б.Б.Б..
XX.XX.2003 р. в газеті "Голос України" було опубліковано
оголошення про порушення по справі про банкрутство ВАТ "YYY".
Закрите акціонерне товариство "XXX" 11.03.2003 р. звернувся до
господарського суду Львівської області з заявою про визнання
кредитором на суму 4 354 503,23 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 06 травня 2003
р. по справі №7/308-39/298 /суддя Гриців В.М./ вимоги ЗАТ "XXX"
визнано у сумі 1487700,28 грн., з якої 1432000,00 грн. - сума,
перерахована заявником за договором про сумісну діяльність та
55700,36 грн. вартість отриманих боржником від заявника товарно -
матеріальних цінностей. В решті вимог було відмовлено.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції
кредитори: ЗАТ "XXX" та P-ський ЛВУ МГ "QQQ" подали апеляційні
скарги до Львівського апеляційного господарського суду.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24
вересня 2003 р. по справі № 7/308-39/298 /судді: А.М. М'ясищев,
І.В.Алеєва, Н.Л.Величко/ ухвала господарського суду Львівської
області від 06.05.2003 р. залишена без змін, а апеляційні скарги
залишені без задоволення.
В касаційній скарзі кредитор - Закрите акціонерне товариство "XXX"
просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області
від 06.05.2003 р. та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 24.09.2003 р., посилаючись на те, що вони
постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального
права, а справу №7/308-39/298 передати на новий розгляд до суду
першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу кредитор - Українсько - Андорське СП
"ZZZ" АТ просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану
ухвалу та постанову - без змін, посилаючись на те, що висновки
суду відповідають вимогам чинного законодавства.
На підставі ст.77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у судовому засіданні
24.12.2003 р. розгляд справи було відкладено на 28 січня 2004 р.;
у судовому засіданні 28.01.2004 р. розгляд справи було відкладено
на 18 лютого 2004 р. на 10:45 у зв'язку з неявкою в судове
засідання представників кредиторів, боржника та арбітражного
керуючого.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко, пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, визнаючи частково кредиторські
вимоги ЗАТ "XXX" суд як першої інстанції так і Львівський
апеляційний господарський суд, виходив з того, що безспірними
вимогами кредитора є сума 1487700,28 грн., з якої: 1432000,00 грн.
- сума, перерахована заявником за договором про сумісну діяльність
та 55700,36 грн. - вартість отриманих боржником від заявника
товарно - матеріальних цінностей, а решта вимог кредитора не
підлягають задоволенню, оскільки чинним законодавством не
передбачено встановлення відповідальності сторони договору про
сумісну діяльність у вигляді сплати пені та штрафних санкцій і
крім того, ЗАТ "XXX" не довів факт надання боржнику фінансової
допомоги за договором про безпроцентну поворотну фінансову
допомогу від 23.11.2001 р.
Але з такими висновками суду погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює
докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційної
інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.
XX.XX.2003 р. в газеті "Голос України" було опубліковано
оголошення про порушення по справі про банкрутство ВАТ "YYY".
Закрите акціонерне товариство "XXX" 11.03.2003 р. подало заяву про
кредиторські вимоги до боржника на суму 4 354 503,23 грн. та в
послідуючому подало уточнення до заяви з вимогами до боржника,
якою доповнено заявлені вимоги на суму 148487,02 грн. завданих
збитків, 34355,33 грн. трьох відсотків річних, 76889,39 грн.
індексації.
Як вбачається із матеріалів справи, ВАТ "YYY" в особі голови
правління В.В.В. листом №01-92 від 18.03.2003 р. підтвердив
кредиторську заборгованість перед ЗАТ "XXX" в розмірі 4 354 503,23
грн. (арк.69 т.З) А листом від 17.03.2003 р. №18 (арк.67, т.3)
арбітражний керуючий ВАТ "YYY" Б.Б.Б. повідомив, що вимоги ЗАТ
"XXX" визнані в розмірі 1 487 700,28 грн., та відповідно включені
до реєстру вимог кредиторів (арк.67 т.3).
У поданій касаційній скарзі ЗАТ "XXX" посилається, на порушення
судами першої та апеляційної інстанції п.9 ст.13, п.6 ст.14, ст.15
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, оскільки боржником було
визнано борг у повному обсязі, то арбітражний керуючий Б.Б.Б. не
мав права не включати визнану боржником суму до реєстру вимог
кредиторів.
Цим обставинам господарським судом Львівської області та
Львівським апеляційним господарським судом належна оцінка дана не
була.
Згідно з п. З ст. 14 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
боржник разом з розпорядником майна за наслідками
розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або
відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник
майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів,
визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені
виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими
відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з
рахунків боржника.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ЗАТ "XXX" подало
уточнення кредиторських вимог до боржника, але в порушення вимог
ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, ці уточнення не були
взагалі розглянуті судом.
Таким чином, судами як першої так і апеляційної інстанцій належним
чином не з'ясовані дійсні обставини справи, не дана належна оцінки
всім зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін, а
висновки суду належним чином законодавчо не обґрунтовані.
За таких обставин ухвалу господарського суду Львівської області
від 06.05.2003 р. по справі №7/308-39/298 та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 24.09.2003 р. по справі
№7/308-39/298 не можна визната як такі, що відповідають фактичним
обставинам справи\ вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а
справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції в частині кредиторських вимог ЗАТ "XXX".
При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене,
належним чином дослідити матеріали справи, що стосуються розміру
кредиторських вимог ЗАТ "XXX", більш повно та всебічно перевірити
дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі
доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від
встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване
рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7- 111-9,
111-11, 111-12 - 111-13 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "XXX"
задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Львівської області від 06.05.2003 р. по
справі №7/308-39/298 та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 24.09.2003 р. по справі №7/308-39/298 в
частині кредиторських вимог ЗАТ "XXX" скасувати, справу
№7/308-39/298 в частині кредиторських вимог ЗАТ "XXX" направити на
новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В решті ухвалу
господарського суду Львівської обл. від 6.05.2003 р. та постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2003 р.
залишити без змін.
Головуючий Поляков Б.М.
Судді Ткаченко Н.Г.
Яценко О.В.