ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2004                               Справа N 5/120

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

відкритого  акціонерного товариства "ХП" на рішення господарського

суду Луганської області від 24 жовтня 2003 року у справі  №  5/120

за   позовом   державного   підприємства   "АРЗ"   до   відкритого

акціонерного товариства "ХП" про стягнення суми, -

                        В С Т А Н О В И В:

У квітні   2002   року   Державна   акціонерна   компанія    "ХУ",

правонаступником   якої   у   даних   правовідносинах  є  державне

підприємство "АРЗ",  звернулась до господарського суду  Луганської

області  з  позовом до відкритого акціонерного товариства "ХП" про

стягнення,  з  урахуванням  уточнених  вимог,  438066,94  грн.  за

поставлені нафтопродукти згідно договорів від 9 липня і 10 вересня

1998  року  та  за  актами  приймання-передачі   паливномастильних

матеріалів.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24 жовтня 2003

року позов задоволено частково,  стягнуто з відповідача на користь

позивача  180480,44  грн.  основного боргу та 721,36 грн.  судових

витрат. У решті вимог в позові відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення в

частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення про

відмову в позові,  посилаючись  на  те,  що  воно  постановлено  з

порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши пояснення   представників  сторін,  вивчивши  матеріали

справи та обговоривши доводи касаційної  скарги,  суд  вважає,  що

касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,  вимоги позивача ґрунтуються на

підставі договору без номера від 9 липня 1998 року,  договору № 14

від   10  вересня  1998  року  та  трьох  актів  прийманняпередачі

паливно-мастильних матеріалів.

Встановивши, що позивачем пропущено  строк  позовної  давності  до

пред'явлення  позову  про стягнення коштів на підставі невиконання

відповідачем умов договору № 14 від 10 вересня 1998 року, місцевий

суд  відмовив  з  даної  підстави  у  задоволенні  позову  в даній

частині.

Відмовляючи в позові,  суд правильно виходив з того, що закінчення

строку  позовної  давності  до пред'явлення позову є підставою для

відмови в позові.

Проте, суд не звернув  уваги  на  те,  що  в  силу  ч.  2  ст.  80

Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
         в разі,  якщо суд визнає

поважною причину пропуску строку позовної  давності,  то  порушене

право підлягає захистові.

У зв'язку  з цим,  встановивши закінчення строку позовної давності

до пред'явлення позову,  суду необхідно  було  перевірити  причини

пропуску  строку  позовної  давності та обговорити можливість його

поновлення, що судом не було зроблено.

В порушення вимог  ст.ст.  43,  84  Господарського  процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         судом не встановлені та не зазначені в

судовому  рішенні  обставини  справи,  що  стосуються  вимог   про

стягнення вартості паливно-мастильних матеріалів, переданих згідно

актів приймання-передачі, не з'ясовані права та обов'язки сторін у

даних правовідносинах.

Тому висновок  суду про відсутність підстав для задоволення позову

у даній частині є передчасним.

Судом встановлено,  що за договором без номера від  9  липня  1998

року     розрахунки     між    сторонами    повинні    проводитися

взаєморозрахунками, а не грошовими коштами.

Проте, резолютивна частина рішення  про  стягнення  з  відповідача

180480,44 грн. не відповідає його мотивувальній частині.

З урахуванням  викладеного,  рішення  господарського суду не можна

визнати таким,  що постановлене з дотриманням норм матеріального і

процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню.

При новому   розгляді   справи   суду  слід  урахувати  викладене,

з'ясувати фактичні обставини справи,  дійсні  права  та  обов'язки

сторін  і  в залежності від встановленого та вимог закону прийняти

законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-10,  111-11,  111-12

Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий

господарський суд України -

                       П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу   відкритого   акціонерного    товариства    "ХП"

задовольнити частково.

Рішення господарського  суду Луганської області від 24 жовтня 2003

року у справі № 5/120 скасувати,  а справу передати до того ж суду

на новий розгляд.