ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2004                              Справа N 4/1746-9/285

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

приватного   малого  підприємства  "Г"  на  постанову  Львівського

апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2003 року у  справі

№  4/1746-9/285  за  позовом приватного малого підприємства "Г" до

товариства з обмеженою відповідальністю "П" про стягнення суми, -

                        В С Т А Н О В И В:

У червні 2003 року приватне мале підприємство  "Г"  звернулось  до

господарського  суду  Львівської області з позовом до товариства з

обмеженою відповідальністю "П" про стягнення 58080 грн.  основного

боргу,   1896,16   грн.   штрафних   санкцій  та  судових  витрат,

посилаючись на невиконання відповідачем умов  договору  по  оплаті

виконаних робіт.

Рішенням господарського  суду Львівської області від 8 серпня 2003

року позов задоволено. Стягнуто з відповідача 58080 грн. основного

боргу, 1780 грн. та 116,16 грн. штрафу і судові витрати.

Постановою Львівського  апеляційного  господарського  суду  від 22

жовтня 2003  року  вказане  рішення  скасовано  та  прийнято  нове

рішення, яким позивачу відмовлено у стягненні 1896,16 грн. штрафу,

а позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 58080  грн.

залишені без розгляду.

У касаційній   скарзі   приватне  мале  підприємство  "Г"  просить

скасувати постанову суду  другої  інстанції  та  залишити  в  силі

рішення   місцевого   суду,  посилаючись  на  те,  що  оскаржувана

постанова не відповідає вимогам закону.

Вивчивши матеріали справи,  обговоривши доводи касаційної  скарги,

суд  вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає  задоволенню з таких

підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх

інстанцій,  1  вересня  2001  року  між сторонами укладено договір

підряду № 43 на виконання робіт по будівництву  71-но  квартирного

будинку у м. Коломия Івано-Франківської області.

На виконання  умов  даного договору позивач виконав роботи на суму

58080 грн., а відповідач згідно акту № 1 прийняв дані роботи.

Встановивши дані  обставини  та  виходячи  з  умов  договору   про

зобов'язання відповідача щодо оплати виконаних робіт, місцевий суд

дійшов висновку  про  необхідність  стягнення  вартості  виконаних

робіт  та  штрафу,  передбаченого  умовами  договору  за порушення

відповідачем своїх зобов'язань.

Скасовуючи рішення місцевого суду та приймаючи  нове  рішення  про

відмову у стягненні штрафу,  апеляційний господарський суд виходив

з встановленого ним факту неукладеності договору від 1 вересня 201

року  у зв'язку з відсутністю проектно-кошторисної документації та

відсутності підстав для стягнення санкцій, які встановлені умовами

договору.

Визнавши, що  права  та обов'язки сторін у спірних правовідносинах

виникли на підставі ст. 4 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         та

невизначення  сторонами строків проведення розрахунків за виконані

роботи,  суд другої інстанції  дійшов  висновку  про  неможливість

визначення  початку  перебігу  строку  виконання зобов'язання щодо

оплати прийнятих  робіт  згідно  з  вимогами  ст.  165  Цивільного

кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  а тому позовні вимоги про стягнення

вартості виконаних робіт в сумі 58080 грн. залишив без розгляду.

Проте, з такими висновками суду  другої  інстанції  погодитись  не

можна.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що на виконання умов

договору підряду позивач на замовлення відповідача виконав  роботи

на суму 58080 грн., прийняті відповідачем.

При цьому  сторони  узгодили  їх  вартість  та  об'єми,  визначили

порядок розрахунків.

За таких обставин,  висновок  апеляційного  суду  про  відсутність

зобов'язань   відповідача   за  вказаним  договором  у  зв'язку  з

відсутністю проектно-кошторисної документації є помилковим  та  не

відповідає фактичним обставинам справи.

Залишення позову без розгляду можливе лише з підстав, передбачених

ст. 81 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Залишаючи позовні вимоги в  частині  стягнення  заборгованості  за

виконані   роботи  без  розгляду,  апеляційний  господарський  суд

виходив  з   підстав,   які   не   передбачені   вказаною   нормою

процесуального права.

З урахуванням  викладеного,  постанову апеляційного господарського

суду не можна визнати  законною  та  обґрунтованою,  а  тому  вона

підлягає скасуванню.

Рішення суду   першої   інстанції,   яке   ґрунтується   на  повно

встановлених обставинах справи, з дотриманням норм матеріального і

процесуального права, необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-10,  111-11,  111-12

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий

господарський суд України -

                       П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного малого підприємства "Г" задовольнити.

Постанову Львівського  апеляційного  господарського  суду  від  22

fnbrm 2003 року у  справі  №  4/1746-9/285  скасувати,  а  рішення

господарського  суду  Львівської  області  від  8 серпня 2003 року

залишити без змін.